Пошук по сайту

Географія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

2 4 Державна політика України стосовно реалізації проекту, аналіз застосування законодавчої та нормативної бази, включаючи технічні норми та стандарти

2 4 Державна політика України стосовно реалізації проекту, аналіз застосування законодавчої та нормативної бази, включаючи технічні норми та стандарти





2.1.4 Державна політика України стосовно реалізації проекту, аналіз застосування законодавчої та нормативної бази, включаючи технічні норми та стандарти
2.1.4.1. Відповідність проекту стратегічним напрямам розвитку держави
Програмою економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», що розроблена Комітетом з економічних реформ при Президентові України і спрямована на побудову сучасної конкурентоспроможної на світовому рівні економіки та ефективної системи державного управління, основними напрямами стратегічних перетворень держави визначено:

  • створення базових передумов економічного росту через утримання низького рівня інфляції, стабілізації державних фінансів і створення стійкої фінансової системи;

  • формування режиму максимального сприяння бізнесу шляхом зменшення втручання держави в економіку, зниження адміністративних бар'єрів для його розвитку, модернізації податкової системи й поглиблення міжнародної економічної інтеграції України;

  • модернізація інфраструктури й базових секторів шляхом усунення усталених структурних проблем в енергетичній, вугільній, нафтогазовій галузях і ЖКГ, а також розвитку транспортної інфраструктури й ринку землі. Перехід від дотацій до самоокупності виробництва й соціальних послуг;

  • збереження й розвиток людського й соціального капіталу шляхом підвищення ефективності й стабільності соціального захисту, поліпшення якості й доступності освіти й медичного обслуговування;

  • підвищення ефективності державного управління шляхом реформування державної служби й виконавчої влади (цей блок реформ буде представлений восени 2010 року).

Реалізація проекту створення медичного екологічного міста «InterMedicalEcoCity» сприятиме досягненню основних цілей проголошених реформ у зазначених напрямах. Унікальність та великомасштабність проекту дозволяє розглядати його як державний соціальний і технологічний експеримент, в рамках якого можливі розробка, запровадження та експериментальна перевірка ефективності:

  • принципів, методів і законодавчих засад оцінювання та механізмів конкурсного відбору інвестиційних проектів та системи критеріїв та принципів розподілу інвестиційних субвенцій;

  • гнучкої оптимальної системи оподаткування із урахуванням інтересів держави і підприємців та експериментальна перевірка ефективності реформ податкової системи;

  • оптимальної системи перерозподілу доходів між державним і місцевими бюджетами;

  • системи моніторингу і оцінювання використання бюджетних коштів, впровадження зовнішнього і внутрішнього аудиту відповідно до міжнародних стандартів;

  • системи медичних стандартів та індикаторів оцінювання якості роботи медичних закладів;

  • соціальної реклами та соціальних програм, спрямованих на формування нового здорового стилю життя населення;

  • принципів і методів створення недержавних пенсійних фондів в масштабі міста;

  • спрощеної дозвільної системи, зокрема в будівництві та видачі земельних ділянок, та спрощеної процедури ліцензування;

  • інноваційної системи надання державних послуг суб’єктам господарювання та здійснення державного профілактичного і контролюючого нагляду;

  • інноваційного механізму державно-приватного партнерства і спеціального режиму залучення інвестицій, сприяння інвестиційної діяльності та якісного обслуговування інвесторів;

  • інноваційного механізму державно-приватного партнерства в сфері науково-технічної та науково-дослідної діяльності;

  • інноваційного механізму виробництва і розподілу електроенергії, в тому числі оптимальних тарифів і пільг за використання поновлювальних екологічно безпечних джерел;

  • новітньої системи житлово-комунальних підприємств та правил надання житлово-комунальних послуг.

В той же час, практична спрямованість проекту створення спеціалізованого і ефективно функціонуючого міста дозволить, відповідно до цілей Програми:

  • підвищити якість медичних послуг шляхом створення новітніх закладів охорони здоров’я із сучасним матеріально-технічним обладнанням;

  • підтримати розвиток приватного медичного сектору через розробку і впровадження гнучкої оптимальної системи оподаткування, забезпечення багатоканального фінансування та доступу до державного фінансування на конкурсній основі;

  • створити стимули для здорового життя населення шляхом забезпечення створення інфраструктури для рекреації, оздоровлення, активного відпочинку та занять спортом;

  • забезпечити впровадження пенсійної реформи шляхом залучення приватних компаній до створення у місті недержавного пенсійного фонду та управління його активами;

  • удосконалити систему медичної освіти в аспекті підготовки унікальних спеціалістів для курортно-рекреаційної галузі шляхом створення інтегрованої освітньої системи, що містить науково-дослідні лабораторії, клінічні та амбулаторні установи та навчальні заклади;

  • підвищити ефективність фінансування медичної освіти в аспекті підготовки спеціалістів для курортно-рекреаційної галузі за рахунок розширення можливостей навчальних закладів залучати додаткові кошти від благодійних некомерційних фондів та використання грантової підтримки дослідних проектів та освітніх інновацій;

  • підвищити ефективність соціальної підтримки населення за рахунок надання цільових субсидій для лікування та оздоровлення в спеціалізованих закладах міста, для навчання талановитої молоді в його інноваційних навчальних закладах;

  • забезпечити дотримання санітарних і фітосанітарних норм та стандартів, запровадити систему контролю якості в масштабі міста;

  • забезпечити ефективне функціонування механізму державно-приватного партнерства, інформаційну і організаційну підтримку вітчизняних та іноземних інвесторів, створення спеціального режиму залучення інвестицій;

  • створити територіальний кластер із розвиненою інфраструктурою і підготовленою дозвільною і проектною документацією для початку підприємницької діяльності на його території;

  • забезпечити просування регіону на міжнародному інвестиційному ринку;

  • забезпечити моніторинг ефективності управління державною власністю та підвищити відповідальність менеджерів за неефективне управління державним майном;

  • спрямувати вітчизняних науково-технічний потенціал на забезпечення конкретних потреб інноваційного розвитку;

  • розширити формат співпраці з міжнародними організаціями, в тому числі науково-дослідними та фінансовими установами;

  • забезпечити енергоефективність і розвиток електроенергетики шляхом використання поновлювальних джерел для виробництва електроенергії та принципів енергоефективного будівництва;

  • забезпечити якісне надання послуг і рентабельність підприємств ЖКГ та створити конкурентне середовище на ринку житлово-комунальних послуг;

  • забезпечити фінансування розвитку транспортної інфраструктури, в тому числі розвиток морських та аеропортів.

Крім вищезазначеного, відповідно до Державної програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки, що затверджена Постановою КМУ від 27.02.2013 р. № 187, реалізація проекту створення медичного екологічного міста «InterMedicalEcoCity» забезпечить:

  • підтримку національного товаровиробника та реалізацію політики імпортозаміщення, в тому числі в галузі агропромислового виробництва, шляхом створення значного попиту на продукцію та розширення ринків її збуту;

  • стимулювання вітчизняних товаровиробників до впровадження інноваційних технологій, модернізації та будівництва об’єктів агропромислового комплексу з метою збільшення обсягів виробництва продукції, підвищення її якості та поступового імпортозаміщення, підвищення якості та конкурентоспроможності продуктів переробки продукції вітчизняного виробництва;

  • розроблення та впровадження новітніх технологій, спрямованих на розвиток внутрішнього виробництва та інноваційної економіки, зокрема в галузі автомобілебудування;

  • розвиток електроенергетики, будівництво нових об’єктів галузі, заміщення традиційних видів палива енергоресурсами, виробленими з відновлюваних джерел енергії, та альтернативними видами палива;

  • мобілізацію ресурсів міжнародних фінансових організацій та донорів міжнародної технічної допомоги для сприяння економічному розвитку України, їх концентрація на пріоритетних напрямах соціального та економічного розвитку України;

  • удосконалення інструментів, видів та форм зовнішніх ресурсів, у тому числі впровадження нових механізмів поєднання кредитних ресурсів міжнародних фінансових організацій і грантових ресурсів донорів; підвищення ефективності використання кредитних ресурсів міжнародних фінансових організацій;

  • розширення участі вітчизняних виробників і постачальників у проведенні торгів у рамках реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями проектів.

Реалізація проекту створення медичного екологічного міста «InterMedicalEcoCity» також забезпечить досягнення мети і впровадження принципів державної екологічної політики, що визначені Стратегією державної екологічної політики на період до 2020 року, яка затверджена Законом України від 21.12.2010 року № 2818-VI, зокрема:

  • дозволить підвищити рівень суспільної екологічної свідомості шляхом надання екологічної інформації та соціальної реклами природоохоронного спрямування, створення спеціально уповноваженого органу з питань охорони навколишнього природного середовища, розроблення та підтримки проектів громадських екологічних організацій, створення системи екологічної просвіти та неурядових природоохоронних організацій, забезпечення доступу громадськості до екологічної інформації через офіційні веб-сайти та засоби масової інформації, забезпечення участі громадськості у процесі рішень, що стосуються довкілля, сприяння місцевим громадам щодо впровадження невиснажливого господарювання та екологічно дружніх технологій, створення інформаційно-експериментальних та демонстраційно-навчальних центрів підтримки заходів з впровадження і поширення відповідних господарчих моделей;

  • забезпечить поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки шляхом зменшення обсягу викидів в атмосферне повітря загальнопоширених забруднюючих речовин, використання енергетичних джерел з низьким рівнем викидів двоокису вуглецю, впровадження інтегрованого управління водними ресурсами, будівництва міських очисних споруд з метою зниження забруднення вод забруднюючими речовинами, забезпечення врахування природоохоронних вимог у процесі відведення земель для розміщення об'єктів промисловості, будівництва, енергетики, транспорту і зв'язку та під час вирішення питань щодо вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок, запровадження новітніх технологій утилізації твердих побутових відходів та використання відходів як вторинної сировини;

  • дозволить досягти безпечного для здоров'я людини стану навколишнього природного середовища завдяки запобіганню порушенням санітарно-гігієнічних вимог, посиленню екологічного контролю за дотриманням законодавства у процесі розміщення та будівництва і експлуатації нових об’єктів;

  • забезпечить інтеграцію екологічної політики і системи управління шляхом розвитку міжсекторного партнерства з метою залучення до планування і реалізації природоохоронної політики усіх зацікавлених сторін, розроблення і впровадження системи стимулів для суб'єктів господарювання, що впроваджують систему екологічного управління, покращують екологічні характеристики продукції, створення умов для розвитку інфраструктури екологічно чистих видів транспорту, зокрема громадського, забезпечення енерго- та ресурсозбереження у процесі промислового та житлового проектування, будівництва споруд, створення умов для широкого впровадження екологічно орієнтованих та органічних технологій ведення сільського господарства; впровадження систем екологічного управління та посилення контролю за об'єктами туристичного, рекреаційного призначення та готельно-ресторанного бізнесу, розвитку екологічного туризму та екологічно орієнтованої рекреації;

  • забезпечить екологічно збалансоване природокористування завдяки впровадженню інноваційних проектів, енергоефективних і ресурсозберігаючих технологій, маловідходних, безвідходних та екологічно безпечних технологічних процесів; запровадженню економічних та адміністративних механізмів з метою стимулювання виробника до сталого та відновлюваного природокористування і охорони навколишнього природного середовища, широкого запровадження новітніх більш чистих технологій, інновацій у сфері природокористування; створення екологічно та економічно обґрунтованої системи платежів за спеціальне використання природних ресурсів.

Проект створення медичного екологічного міста «InterMedicalEcoCity» також сприятиме розвитку громадського суспільства, зокрема реалізації стратегічних пріоритетів, що визначені Стратегією державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні, яка затверджена Указом Президента України від 24 березня 2012 року № 212/2012, в аспектах:забезпечення участі інститутів громадянського суспільства у формуванні та реалізації державної, регіональної політики, зокрема, шляхом створення умов для забезпечення широкого ефективного представництва інтересів громадян в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, проведення регулярних консультацій (діалогу) із громадськістю з найважливіших питань життя суспільства і держави; запровадження громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, посилення впливу інститутів громадянського суспільства на прийняття управлінських рішень та їх реалізацію.
2.1.4.2. Відповідність проекту пріоритетним напрямам стратегії соціально-економічного розвитку регіону

Пріоритетні напрями соціально-економічного розвитку регіонів України визначаються, насамперед, Державною стратегією регіонального розвитку на період до 2015 року, що затверджена Постановою КМУ від 21.07.2006 р. №, якою визначено такі стратегічні завдання:

  • підвищення конкурентоспроможності регіонів та зміцнення їх ресурсного потенціалу;

  • забезпечення розвитку людських ресурсів;

  • розвиток міжрегіонального співробітництва;

  • створення інституціональних умов для регіонального розвитку.

У межах кожного стратегічного завдання сформульовано низку пріоритетних напрямів, відповідно до яких формулюються цілі, визначаються завдання та розробляються програмні документи щодо сталого розвитку територій.

Стратегію економічного і соціального розвитку Херсонської області до 2015 розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2006 року № 1001 «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року» та Методичних рекомендацій щодо формування регіональних стратегій розвитку, затверджених Наказом Міністерства економіко та з питань європейської інтеграції України №224 від 29.07.2002. Її метою є визначення стратегічних цілей, завдань, пріоритетів і напрямів сталого економічного й соціального розвитку Херсонської області на період до 2015 р. з урахуванням загальнодержавних пріоритетів, оцінки місцевих конкурентних переваг, обмежень і загроз перспективного розвитку регіону. Стратегічною метою розвитку Херсонської області визначено досягнення високого рівня добробуту, якості та безпеки життя населення.

Стратегія передбачає реалізацію декількох функціонально та ієрархічно взаємопов’язаних груп пріоритетів, серед яких виокремлюються:

  • група галузевих пріоритетів – ключових секторів економіки та видів діяльності, які спроможні відіграти роль «точок зростання» з тривалим мультиплікативним ефектом і/або визначатимуть спеціалізацію регіону в територіальному (в т.ч. міжнародному) поділі праці;

  • група соціальних пріоритетів, які передбачають ліквідацію накопичених за попередні роки проблем і «кризових явищ», що створюють реальні загрози життю та безпеці мешканців області (насамперед житлово-комунальна сфера й екологія); вирішення комплексу проблем, пов’язаних із ліквідацією наслідків підтоплення та запобігання його подальшого поширення; підвищення рівня та якості життя населення;

  • група пріоритетів у сфері державного управління, у рамках яких основним важливим завданням є перетворення органів виконавчої влади області та її адміністративно-територіальних одиниць в ефективні, стратегічно сфокусовані організації, зорієнтовані на досягнення поставлених цілей.

Реалізація проекту створення медичного екологічного міста «InterMedicalEcoCity» відповідно до визначених Стратегією завдань і стратегічних планів, сприятиме:

  • реалізації стратегічного плану № 1 щодо розвитку людського потенціалу через поліпшення здоров’я та збільшення тривалості життя населення шляхом підвищення безпеки довкілля, створення умов для забезпечення доступу населення до якісного санаторно-курортного обслуговування, формування суспільної налаштованості на здоровий спосіб життя, особистісну мотивацію до збереження та поліпшення здоров’я; оптимізації міграційної політики через забезпечення сталого розвитку сільських населених пунктів області; сприяння створенню умов для продуктивної зайнятості громадян; забезпечення підготовки кваліфікованих робітників для санаторно-курортної галузі області; створення додаткових робочих місць; розширення сфери зайнятості населення у сільській місцевості, створення безпосередньо в сільських населених пунктах цехів по переробці сільськогосподарської продукції (овочів, фруктів, м’яса, молока тощо); забезпечення доступу до нових технологій, матеріальних і кредитних ресурсів, технічних засобів, ринків збуту, економічної та юридичної інформації;

  • реалізації стратегічного плану № 2 щодо розвитку соціальної сфери шляхом впровадження енергозберігаючих заходів з економії енергетичних ресурсів; впровадження нових технологій та устаткування для оптимізації процесів водопідготовки, а також очищення і кондиціювання підземних вод; будівництво біоінженерних очисних споруд стічних вод із використанням вищих водних рослин; активізації процесів становлення державно-громадського управління системою освіти; посилення інтеграційних зв’язків навчального процесу з наукою і виробництвом; досягнення покращення показників здоров’я населення внаслідок проведення комплексних заходів з поліпшення довкілля; розвитку центрів дозвілля для дітей, у т.ч. аквапарків і басейнів, лунапарків тощо; створення умов для широкого використання можливостей фізичної реабілітації, розширення профілактичних, лікувально-адаптаційних і реабілітаційно-відновлювальних заходів для інвалідів;

  • реалізації стратегічного плану № 3 щодо доступності та якості послуг всіх видів завдяки створенню торгово-розважальних закладів, збільшенню мережі роздрібної торгівлі, створенню перукарських, косметологічних, оздоровчих та санітарно-гігієнічних закладів; облаштуванню і розвитку виробничої та соціальної інфраструктури територій з метою залучення інвестицій, розвитку ринкової інфраструктури;

  • реалізації стратегічного плану № 4 щодо територіального розвитку області завдяки здійсненню комплексу заходів для встановлення меж захисних прибережних смуг водних об’єктів, підвищення інтенсивності використання територій; дотриманню екологічних вимог охорони земель при землеустрої територій; розвитку туристичної та рекреаційно-оздоровчої інфраструктури;

  • реалізації стратегічного плану № 5 щодо раціонального використання природно-ресурсного потенціалу та забезпечення екологічної і природно-техногенної безпеки шляхом впровадження новітніх ресурсозберігаючих, екологічно чистих технологій; посилення контролю за дотриманням норм природокористування у прибережній зоні; укріплення берегової курортної зони; розроблення заходів щодо зниження впливу підтоплення земель прибережно-морських територій і забруднення пляжів, родовищ, лікувальних грязей;

  • реалізації стратегічного плану № 6 щодо секторального розвитку та розвитку підприємництва шляхом впровадження новітніх механізмів, здатних забезпечити підвищення конкурентоспроможності товарів місцевого виробництва; залучення вітчизняних та іноземних інвестицій; ініціювання пільгового порядку при закупівлі устаткування за кордоном підприємствами, що випускають імпортозамінюючу продукцію на Україні; формування ефективного внутрішнього ринку; участі підприємств у втіленні національних і міжнародних проектів, розвитку трансферу високих технологій; надання інвестиційної підтримки аграрним підприємствам, фермерським та особистим селянським господарствам для збільшення виробництва сільськогосподарської продукції як бази функціонування та розвитку харчової промисловості; запровадження інноваційних технологічних проектів, які дозволяють значно збільшити реалізацію генетичного потенціалу рослинництва та тваринництва, перейти на адаптовані системи землеробства вирощування екологічно чистої продукції; розвиток системи фінансово-кредитної підтримки та підвищення рівня економічної безпеки підприємницької діяльності; активізація інвестиційно-інноваційної діяльності суб’єктів підприємництва, формування системи гарантування і захисту інвестицій; розбудови перспективних для розвитку туризму територій, раціональному використанню туристичних ресурсів, розширення терміну туристичного сезону; запровадження новітніх виробничих систем-кластерів у туристичній і курортній галузі; упровадження гнучкого стимулюючого податкового механізму, зокрема, податкових пільг для інвесторів, які гарантують розбудову та довгострокові вкладення в санаторно-курортну й туристично-готельну індустрію; удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників рекреаційної сфери й туризму;

  • реалізації стратегічного плану № 7 щодо удосконалення структурної політики, покращення інвестиційного середовища та інноваційних трансформацій завдяки впровадженню додаткових механізмів залучення інвестиційного капіталу; впровадженню систем управління якістю ISO 9000; розширенню практики пільгового кредитування суб’єктів господарської діяльності; формуванню позитивного іміджу регіону серед зарубіжних партнерів, розширення географії країн – партнерів зовнішньоекономічної діяльності, встановлення нових довгострокових міжрегіональних контактів; підтримка екологічно безпечних інвестиційних проектів, що використовують сучасні ресурсо- та енергозберігаючі технології;

  • реалізації стратегічного плану № 8 щодо підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності шляхом створення конкурентноспроможних спільних підприємств, опанування стратегії глобального маркетингу й інвестицій, сфери та методів реалізації міжнародних коопераційних проектів; надання цільової організаційно-фінансової підтримки та спрямування інвестиційних потоків на розвиток інфраструктури туристично-рекреаційного комплексу, забезпечення рекламно-інформаційної підтримки галузі;

  • реалізації стратегічного плану № 9 щодо подальшого розвитку інституцій завдяки узгодженню між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування довгострокових завдань розвитку окремих територій, визначення гранично допустимого рівня диференціації із запровадженням моніторингу; запровадженню громадської експертизи рішень місцевих органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування із залученням представників наукових установ області та фахівців-практиків та забезпеченню широкого обговорення серед громадськості найважливіших ініціатив місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Отже, цілі проекту прямо відповідають визначеним стратегічним напрямам розвитку регіону – Херсонської області.

Щодо Генічеського району, то, відповідно до Програми економічного, соціального та культурного розвитку Генічеського району на 2013 рік та прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку району до 2015 року, головною метою розвитку району є забезпечення позитивних зрушень та сталого економічного зростання району, підвищення його конкурентоспроможності, подальшого інвестиційного розвитку, що сприятиме підвищенню соціальних стандартів та поліпшенню якості життя населення.

Реалізація проекту створення «InterMedicalEcoCity» в Генічеському районі сприятиме вирішенню таких завдань, визначених Програмою, як:

  • розвиток високопродуктивного агропромислового комплексу за рахунок підтримки упровадження сучасних енергозберігаючих технологій в росліництво та тваринництво; збільшення виробництва основних видів сільськогосподарської продукції за рахунок розширення ринку збуту та підтримки створення інноваційних підприємств з екологічно чистими технологіями; впровадження ресурсозберігаючих інтенсивних технологій вирощування зернових, овочевих та баштанних культур;

  • створення привабливого інвестиційного іміджу району шляхом презентацій економічного і інвестиційного потенціалу району, участі у роботі інвестиційних форумів усіх рівнів, виготовлення паспортів інвестиційних проектів; впровадження системи пільг при реалізації інвестиційних проектів за пріоритетними напрямами розвитку району економіки району;

  • подолання адміністративних бар’єрів на шляху розвитку малого і середнього підприємництва завдяки створенню експериментального міста із спрощеною удосконаленою дозвільною системою, забезпеченню надання якісних адміністративних послуг підприємцям та інвесторам;

  • забезпечення ресурсної та інформаційної підтримки розвитку малого підприємництва через активізацію роботи щодо участі суб’єктів підприємницької діяльності у розробках та конкурсах інвестиційних проектів за пріоритетними напрямками розвитку економіки району;

  • підвищення рівня життя населення та задоволення потреб громадян шляхом збільшення кількості робочих місць та підвищення їх якості; забезпечення оздоровлення та відпочинку громадян;

  • розвиток інфраструктури життєзабезпечення завдяки впровадженню ресурсо- й енергозберігаючих технологій, реалізації інвестиційних проектів щодо проектування та будівництва об’єктів альтернативної енергетики;

  • розвиток туристично-рекреаційного комплексу шляхом створення сучасних оздоровчих та рекреаційних закладів, ефективного рекламного забезпечення туристичної галузі та представлення пропозицій туристично-рекреаційної галузі району на регіональних, національних та міжнародних виставках та форумах.

Крім вищезазначеного, реалізація проекту створення медичного екологічного міста «InterMedicalEcoCity» відповідає основним цільовим програмам розвитку регіону:

  • Обласній програмі розвитку туризму та курортів на 2011-2015 роки, цілями якої є: становлення туризму як провідної галузі економіки області та забезпечення її сталого розвитку; створення позитивного іміджу Херсонщини як осередку туризму на загальнодержавному та міжнародному рівнях; удосконалення туристичної інфраструктури області; створення конкурентоспроможного туристичного продукту на національному та міжнародному ринках, здатного максимально задовольнити туристичні потреби мешканців області та її гостей; забезпечення підвищення якості надання туристичних послуг; пріоритетними завданнями: збереження ресурсного потенціалу туризму, раціональне та ефективне використання туристичних ресурсів; розвиток туристичної інфраструктури; створення привабливого іміджу Херсонщини; стимулювання залучення інвестицій у сферу туризму; розвиток інвестиційно – туристичної інфраструктури; сприяння у залученні іноземних і вітчизняних інвестиційних та кредитних коштів у розвиток матеріально-технічної бази туристичної галузі; забезпечення високих стандартів та безпеки туризму; розвиток сільського та екологічного туризму;

  • Обласній програмі будівництва, реконструкції та модернізації об’єктів інфраструктури до 2015 року, метою якої є створення умов для збалансованого соціально-економічного та екологічного розвитку області шляхом: вдосконалення інфраструктури населених пунктів; підвищення рівня їх інженерного облаштування; реалізації сучасних та енергозберігаючих архітектурно-будівельних рішень; поліпшення житлово-побутових умов мешканців сільської місцевості та міст районного значення; очікуваними ефектами: створення умов для забезпечення збалансованого соціально-економічного та екологічного розвитку територій області; підвищення інвестиційної привабливості регіону, зокрема за рахунок створення сучасної інфраструктури, поліпшення добробуту населення, особливо сільських територій, ефективного використання природних ресурсів; здійснення повного комплексу лікування та діагностування населення області, організації та забезпеченню стаціонарної акушерської і гінекологічної допомоги;

  • Обласній програмі стабілізації екологічного стану навколишнього середовища та підвищення рівня соціально-економічного розвитку Херсонської області «Екологія-2015», основною метою якої є формування систематизованого переліку заходів, спрямованих на досягнення позитивних результатів у галузі охорони довкілля регіону; основними завданнями: зменшення техногенно-антропогенного тиску на довкілля області; відновлення природного середовища регіону; забезпечення екологічно безпечних умов життєдіяльності населення.

Отже, реалізація проекту створення «InterMedicalEcoCity» на Арабатській стрільці у Херсонській області буде сприяти вирішенню проблем, що визначені Стратегією економічного і соціального розвитку Херсонської області до 2015 року та Програмою економічного, соціального та культурного розвитку Генічеського району на 2013 рік, що дозволяє очікувати всебічну підтримку проекту з боку органів влади і місцевого самоврядування. Відповідність проекту основним цільовим програмам розвитку регіону дозволяє також очікувати ефективного міжгалузевого та міжсекторального співробітництва щодо реалізації проекту, а також надає можливість забезпечення його багатоканального фінансування.
2.1.4.3. Відповідність проекту стратегії галузевого розвитку
Реалізація проекту «InterMedicalEcoCity» передбачає створення медичної вертикально інтегрованої зони, поєднаної із туристично-рекреаційним комплексом, та забезпечення принципів екологічності, в першу чергу енергоефективності та ресурсозбереження, як в архітектурно-планувальних рішеннях, так й в будівництві споруд та систем життєзабезпечення міста. Саме унікальне поєднання медичної та екологічної концептуальних складових проекту забезпечує його відповідність напрямам розвитку таких галузей економіки України, як санаторно-курортна та електроенергетична.

Зокрема, реалізація проекту відповідає стратегічним напрямам розвитку санаторно-курортної галузі України, що визначена Стратегією розвитку туризму і курортів, схваленою розпорядженням КМУ від 6 серпня 2008 р. N 1088-р, і спрямованою на подолання наявних негативних тенденцій, створення системних і комплексних передумов для розвитку туризму і курортів, поліпшення функціональної та технічної якості складових національного та регіональних туристичних продуктів, які повинні стати пріоритетами забезпечення сталого розвитку країни в цілому та вагомою складовою у вирішенні питань підвищення рівня життя населення. Створення «InterMedicalEcoCity» сприятиме вирішенню таких завдань:

  • підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері туризму і курортів через розробку, впровадження та перевірки ефективності моделі управління рекреаційною зоною міста, узгодження та забезпечення захисту інтересів учасників туристичної та курортної діяльності;

  • формування туристичного і курортного простору з метою раціонального та ефективного використання туристичних, природних лікувальних та рекреаційних ресурсів шляхом створення та забезпечення функціонування інноваційної рекреаційної зони міста;

  • забезпечення конкурентоспроможності національного туристичного продукту шляхом відбору на конкурсної основі найбільш конкурентоспроможних локальних інвестиційних проектів;

  • сприяння поліпшенню інвестиційного клімату у сфері туризму і курортів шляхом розробки системи державної підтримки інноваційних туристичних проектів;

  • забезпечення ефективності та конкурентоспроможності курортної діяльності шляхом впровадження унікальної технології у лікувально-діагностичній роботі та реабілітації хворих, створення удосконаленої матеріально-технічної бази, здійснення систематичного контролю за якістю послуг, що надаються, шляхом впровадження системи контролю якості для всіх установ на території створюваного міста;

  • створення нових робочих місць, забезпечення розвитку малого та середнього підприємництва у сфері туризму і курортів завдяки розширеному спектру закладів рекреаційної зони міста;

  • розширення сфери зайнятості сільського населення у туристичній та курортній діяльності за рахунок розробки та впровадження механізму підтримки вітчизняного виробника сільськогосподарської продукції, насамперед екологічної;

  • забезпечення розвитку міжнародного співробітництва у сфері туризму і курортів шляхом створення і впровадження ефективного механізму міжнародного співробітництва на території медичної та рекреаційної зон міста;

  • формування позитивного туристичного та санаторно-курортного іміджу держави шляхом створення унікального туристичного продукту на території єдиного в Україні екологічного міста;

  • охорона і збереження природних об'єктів та екосистем на територіях, де розташовується більшість курортних і туристичних об’єктів шляхом дотримання норм екологічності в містоплануванні, будівництві, енергозабезпеченні, транспорті;

  • розвиток в’їзного та внутрішнього туризму завдяки створенню унікальної медичної системи та широкого рекламування;

  • розвиток кадрового потенціалу сфери туризму і курортів за рахунок вертикальної інтеграції медичної складової проекту, що передбачає підготовку сучасних фахівців для санаторно-курортної галузі.

В електроенергетичній галузі використання альтернативних джерел енергії регулюється, насамперед, Законом України «Про альтернативні джерела енергії», в якому зазначається, що основними засадами державної політики у сфері альтернативних джерел енергії є:

  • нарощування обсягів виробництва та споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел, з метою економного витрачання традиційних паливно-енергетичних ресурсів та зменшення залежності України від їх імпорту шляхом реструктуризації виробництва і раціонального споживання енергії за рахунок збільшення частки енергії, виробленої з альтернативних джерел;

  • науково-технічне забезпечення розвитку альтернативної енергетики, популяризація та впровадження науково-технічних досягнень у цій сфері, підготовка відповідних фахівців у вищих та середніх навчальних закладах;

  • залучення вітчизняних та іноземних інвестицій і підтримка підприємництва у сфері альтернативних джерел енергії, в тому числі шляхом розробки і здійснення загальнодержавних і місцевих програм розвитку альтернативної енергетики.

Відтак, реалізація проекту «InterMedicalEcoCity» повністю відповідає засадам державної політики у сфері використання альтернативних джерел енергії.

Також реалізація проекту відповідає державній політиці в галузі електроенергетики, що визначена Законом України «Про електроенергетику», в частині сприяння виробництву електроенергії із альтернативних джерел (ст. 17-1). Зокрема, Законом встановлюється «зелений» тариф для кожного суб'єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії, для кожного об'єкта електроенергетики (або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу) та на електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств; при цьому Законом передбачається поступове зниження тарифу на електроенергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання, до 2029 року.

Держава також гарантує, що: для суб'єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії на введених в експлуатацію об'єктах електроенергетики, буде застосовуватися порядок стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії; роздрібна ціна на електричну енергію, що використовується суб'єктами господарської діяльності, які реалізують інноваційні проекти, зареєстровані у встановленому законом порядку, що передбачають впровадження та виробництво обладнання, а також матеріалів, сировини і комплектуючих для виробництва обладнання, яке виробляє енергію з використанням альтернативних джерел енергії, встановлюється на строк виконання відповідного інноваційного проекту на рівні роздрібного тарифу для споживачів відповідного класу напруги, встановленого станом на 1 січня року, в якому здійснено реєстрацію інноваційного проекту.

Реалізація проекту «InterMedicalEcoCity» сприятиме досягненню цілей, визначених Державною цільовою економічною програмою енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2015 роки, яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2010 р. № 243, зокрема, забезпечить:

  • зменшення обсягу технологічних витрат і невиробничих втрат енергоресурсів у шляхом впровадження сучасних енергоефективних технологій;

  • реалізацію проектів вироблення електроенергії із альтернативних джерел, впровадження технологій електричного теплоакумуляційного обігріву та гарячого водопостачання на будівельних об'єктах, у тому числі соціальної сфери;

  • будівництва електричних мереж, пристанційних вузлів, підстанцій та електричних мереж для приєднання об'єктів, які виробляють електроенергію з відновлюваних джерел енергії;

  • стимулювання населення до впровадження енергоефективного обладнання, технологій, матеріалів і проведення відповідних робіт шляхом компенсації процентів у визначеному розмірі за користування кредитами, отриманими позичальниками у фінансових установах;

  • здійснення заходів, спрямованих на формування в суспільстві свідомого ставлення до необхідності підвищення енергоефективності, розвитку та використання відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;

  • реалізацію пілотних проектів з будівництва установок для генерації електроенергії з використанням енергії біомаси, будівництва геотермальних теплових електростанцій з використанням супутнього газу;

  • масштабний експеримент для проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт у сфері виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.




2.1.4.4. Містобудівні технічні норми та стандарти реалізації проекту
Генеральна схема планування території України – найважливіший містобудівний документ, який визначає довгострокові параметри містобудівного розвитку нашої держави, передбачає раціональне використання її території, створення та підтримання повноцінного життєвого середовища, охорони довкілля, пам’яток історії та культури, визначення державних пріоритетів розвитку систем розселення, соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури.

Мета Генеральної схеми – забезпечення планувальної основи для раціонального використання території України, створення та підтримання повноцінного життєвого середовища, охорони довкілля та здоров’я населення, охорони пам’яток історії та культури, а також визначення державних пріоритетів розвитку систем розселення, виробничої, соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури.

Генеральна схема була затверджена на рівні Закону України 7 лютого 2002 р. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 р. №1291 "Про забезпечення реалізації Закону України "Про Генеральну схему планування території України" визначено заходи по реалізації основних положень Генеральної схеми у сфері розвитку системи розселення, формування екологічного каркасу, розвитку транспортної та інженерної інфраструктури тощо. Зокрема, Генеральною схемою визначені елементи екологічного каркасу, які включають систему природних коридорів, що мають забезпечити стійкість екологічного каркасу нашої держави. До складу цих територій включене узбережжя Чорного та Азовського морів, включаючи Арабатську стрілку (рис.2.6).

рисунок4variant

Рисунок 2.6 - Структура екологічного каркасу території України згідно Генеральної схеми

У заходах по реалізації Генеральної схеми визначена необхідність розробити Схему планування території узбережжя Чорного та Азовського морів для застосування у Донецькій, Запорізькій, Херсонський, Одеській, Миколаївській областях та АРК. Ця схема була виконана інститутом “Діпромісто” протягом 2004-2006 рр. згідно договору, укладеного з Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України.

В нормативних документах до морського узбережжя встановлюються певні особливі вимоги щодо освоєння його території. В будівельних нормативах встановлено трьох та двохкілометрову зону обмежень відносно певних видів використання території. Стосовно 100-метрової пляжної зони встановлено окремі вимоги щодо функції використання, характеру забудови та навантаження на природний ландшафт, здійснення будівельних робіт. В санітарно - гігієнічних правилах для рекреаційних територій встановлюються більш суворі величини норм граничного забруднення повітря, води та ґрунтів. Для територій, де знаходяться приморські лікувальні ресурси, мають бути запроваджені зони санітарної охорони.

В державних документах щодо побудови системи територій особливої охорони, морське узбережжя визначено як територія підвищеної концентрації національних парків та заповідників. Державною системою попередження наслідків від несприятливих процесів і явищ передбачено, що на морському узбережжі створюється єдина система берегоукріплення, протизсувних споруд та благоустрою порушених територій. Спеціальні вимоги встановлені до якості водного середовища прибережних акваторій рибогосподарського призначення. При встановленні ціни на землю під забудовою запроваджується більш високий рівень плати за землю в приморських містах.

В межах прибережної смуги морів України, що займає близько однієї п'ятдесятої частини території країни, зосереджена одна десята частина населення. Господарське значення цієї специфічної зони підкреслюється її провідною роллю в галузях морського транспорту, рекреаційного господарства, риболовства.

З точки зору вирішення містобудівного розвитку прибережних територій Чорного та Азовського морів важливим є врахування загальнодержавних інтересів при плануванні територіального розвитку окремих областей, які прилягають до морського узбережжя.

Головними завданнями розроблення схеми планування є:

  • визначення меж Приморського регіону, який є головним об'єктом проектування та складу адміністративно-територіальних одиниць, які входять до його складу;

  • визначення меж узбережжя Чорного та Азовського морів, у межах якої безпосередньо відбуваються контакти між суходолом та акваторією;

  • визначення переліку загальнодержавних та регіональних заходів щодо реалізації схеми планування на території Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Донецької областей та АР Крим.

В проекті Приморський регіон був структурно розділений на три підрегіони: Причорноморський, Приазовський та Кримський. Загальна ємність оздоровчо-рекреаційних закладів Приазовського підрегіону, до якого відноситься Арабатська стрілка, складає 113,3 тис. місць. Частка оздоровчих закладів складає 2,8 % від загальної ємкості, рекреаційних – 97,2%. За місткістю сучасна структура курортно-рекреаційної зони узбережжя Азовського моря в межах Херсонської області визначається переважанням баз відпочинку і пансіонатів. Значні місткості мають дитячі оздоровчі заклади, частка яких складає біля 30% від загальної кількості місць.

Схемою планування передбачене використання ресурсного потенціалу Генічеського району у 81,9 тис. місць проти 42,8 тис. місць існуючих.


Таблиця 2.1 - Оздоровчо-рекреаційні заклади узбережжя Азовського моря



Територіальні одиниці

Сучасна ємність

Ресурсний потенціал

Всього

В тому числі

Всього

В тому числі

Оздоровчі

Рекреаційні

Оздоровчі

Рекреаційні


ПРИАЗОВСЬКИЙ ПІДРЕГІОН

Донецька область

 

 

 

 

 

 

1

м. Маріуполь

1045

1045

 

2000

2000

 

2

Першотравневий р-н

26190

 

26190

40000

 

40000

3

Новоазовський р-н

9675

 

9675

30000

 

30000

 

ВСЬОГО

36910

1045

35865

72000

2000

70000

Запорізька область

 

 

 

 

 

 

1

м. Бердянськ

12950

2450

10500

98000

3000

95000

2

Бердянський р-н

2180

 

2180

20000

 

20000

3

Приморський р-н

9170

 

9170

40000

 

40000

4

Приазовський р-н

2750

 

2750

15000

 

15000

5

Якимівський р-н

26700

300

26400

40000

 

40000

 

ВСЬОГО

53750

2750

51000

213000

3000

210000

Херсонська область

 

 

 

 

 

 

1

Генічеський район

42840

600

42240

81900

10900

71000

 

ВСЬОГО

42840

600

42240

81900

10900

71000

ВСЬОГО ПО ПІДРЕГІОНУ

133500

4395

129105

366900

15900

351000


В процесі розробки схеми планування території узбережжя Чорного та Азовського морів були вирішені важливі містобудівні задачі, які дозволяють визначити стратегічні напрямки територіального розвитку Приморського регіону та узбережжя Чорного та Азовського морів, окреслене коло практичних завдань, які мають бути вирішені впродовж 2007-2020 рр. на загальнодержавному та регіональному рівнях.

  1. Виділені межі Приморського регіону України, до якого включені приморські адміністративно-територіальні одиниці Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Донецької областей, Автономної Республіки Крим та місто Севастополь. Загальна кількість цих АТО складає 59, площа Приморського регіону становить 59,2 тис.км2 (9,8% площі України).

  2. Удосконалена система розселення приморського регіону. Центрами міжрайонних систем розселення, які є головною ланкою розвитку міжселенного обслуговування виступають міста: Ізмаїл, Одеса, Миколаїв, Херсон. Сімферополь, Севастополь, Ялта, Феодосія та Керч, Євпаторія, Джанкой, Генічеськ, Мелітополь, Бердянськ та Маріуполь.

  3. У межах Приморського регіону виділене узбережжя Чорного та Азовського морів, зовнішня межа якого окреслюється розмірами водоохоронної зони (2 км). Використання зони узбережжя Чорного та Азовського морів пропонується в проекті переважно для рекреаційно-оздоровчих цілей.

  4. У схемі планування визначені розміри територій, які необхідно резервувати виключно для розміщення рекреаційно-оздоровчих закладів. Загальна площа цих територій складає 88,9 тис. га, в тому числі:

  • у Причорноморському підрегіоні – 30,1 тис. га;

  • у Приазовському регіоні – 13,8 тис. га;

  • у Кримському підрегіоні – 45 тис. га.

  1. Здійснена структуризація прибережних територій у межах усього регіону в частині визначення курортно-рекреаційних зон, а також рекреаційних районів з виділенням їх центрів.

  2. Визначені показники порогового рівня одночасного прийому організованих відпочиваючих у регіонні, що складає 3 млн. осіб, у тому числі:

  • у Причорноморському підрегіоні – 1,1 млн.осіб;

  • у Приазовському регіоні – 0,4 тис. осіб;

  • у Кримському підрегіоні – 1,5 млн. осіб..

  1. Визначена планувальна структура Приморського регіону, основним елементом якої є Міжнародний транспортний коридор ЧЕС, який пройде у широтному напрямку на відстані 10-20 км вздовж узбережжя Чорного та Азовського морів з відгалуженням на Кримський півострів.

  2. Здійснене коригування трас міжнародних транспортних коридорів в ув'язці з національною та регіональною мережею автомобільних доріг, а також залізничного, морського та авіаційного сполучення.

  3. Проведена типізація міських населених пунктів за господарськими функціями. Виділені наступні функціонально-господарські типи :

  • багатофункціональний (Одеса, Миколаїв, Херсон, Севастополь, Сімферополь, Феодосія, Джанкой, Генічеськ, Бердянськ, Маріуполь);

  • рекреаційний (Євпаторія, Ялта, Алушта, Судак, Скадовськ, Кирилівка тощо);

  • промисловий (Армянськ, Красноперекопськ, Мелітополь);

  • портовий (Рені, Очаків);

  • портово-промисловий (Ізмаїл, Іллічівськ, Южне, Керч);

  • агропромисловий (Березанка, Бахчисарай, Каланчак, Приазовське тощо);

  • приміський обслуговуючий (Теплодар, Комінтернівське, Аерофлотський тощо);

  • агропромислово-рекреаційний (Білгород-Дністровський, Татарбунари, Приморськ, Новоазовськ).

Зазначені пропозиції є основою для планування і розвитку унікальної системи, якою є Арабатська стрілка – переважного розвитку тут курортно-рекреаційної інфраструктури, встановлення обмежень на використання територій Приморського регіону та забезпечення регіону транспортною інфраструктурою.

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

3 аналіз ринку, концепція маркетингу, план продажів
Порівняння міжнародного досвіду реалізації аналогічних проектів, включаючи технічні, інституціональні питання та питання реалізації...

2 Порівняння міжнародного досвіду реалізації аналогічних проектів,...
Х в міста. Сучасне медичне місто складається із: потужної лікувально-оздоровчої інфраструктури; науково-дослідного осередку та центру...

2 Порівняння міжнародного досвіду реалізації аналогічних проектів,...
Х в міста. Сучасне медичне місто складається із: потужної лікувально-оздоровчої інфраструктури; науково-дослідного осередку та центру...

2 Національна та соціальна значущість реалізації проекту
Відповідність проекту пріоритетним напрямам стратегії соціально-економічного розвитку України

2 Аналіз міжнародного досвіду реалізації аналогічних проектів
Складова національного проекту створення курорту «Східний Крим» передбачає розвиток туристичної інфраструктури на Чорноморському...

2 Аналіз міжнародного досвіду реалізації аналогічних проектів
Складова національного проекту створення курорту «Східний Крим» передбачає розвиток туристичної інфраструктури на Чорноморському...

Не заповнювати! Заповнюється Технічним Комітетом!
Строк реалізації проекту повинен закінчуватись не пізніше 30 червня 2017 р. + 2 місяці відводиться для розгляду та оцінки фінальних...

E-mail: foi+reguest-11528-b07648. ua
Пат «Укрзалізниця» розглянуто звернення стосовно перейменування залізничних станцій у зв’язку зі зміною назви міста Дніпропетровськ,...

Методичні рекомендації до застосування краєзнавчого матеріалу на...
На сьогодні проблеми підвищення якості навчально-виховного процесу є найбільш актуальними І потребують широкого застосування інноваційних...

Тема уроку: Розташування території України стосовно годинних поясів. Практична робота №1
Мета: визначити особливості положення України стосовно годинних поясів, показати різницю між поясним І місцевим часом на її території,...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




g.ocvita.com.ua
Головна сторінка