Пошук по сайту

Географія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Формування пізнавального інтересу до вивчення техногенних ландшафтів у школярів

Формування пізнавального інтересу до вивчення техногенних ландшафтів у школярів





Сторінка1/2
  1   2
g:\ingul.jpg

Управління освіти і науки

виконкому Криворізької міської ради

відділ освіти Інгулецької районної у місті ради

Криворізька загальноосвітня школа

І – ІІІ ступенів №73

Формування пізнавального інтересу

до вивчення техногенних ландшафтів

у школярів.

Підготувала вчитель географії та економіки КЗШ №73 Мєшанін І.І.

м. Кривий ріг 2012

Мєщанін Ірина Іванівна, вчитель географії та економіки Криворізької загальноосвітньої школи І- ІІІ ступенів № 73

Формування пізнавального інтересу до вивчення техногенних ландшафтів у школярів.

У роботі зазначено використання узагальненого досвіду з формування пізнавального інтересу до вивчення техногенних ландшафтів у школярів,зокрема, поняття про техногенний туризм, як один із видів екологічного туризму, розвиток пізнавального інтересу до техногенних ландшафтів через краєзнавчу складову.

Робота містить розробки турстичних маршрутів, розрахованих на різний вік, опис об’єктів,які пропонуються до огляду, розробку тематичного заняття для гуртка, а також опис екологічної ситуації у місті Кривий Ріг.

Рекомендовано вчителям географії та керівникам краєзнавчих гуртків.

Зміст.

І. Техногенний туризм. _________________________ 6

ІІ. Формування пізнавального інтересу до вивчення техногенних ландшафтів у школярів._____________13

ІІІ. Об’єкти техногенного туризму території Південного гірничо збагачувального комбінату.____________ 19

ІV. Варіанти екскурсій по території ПГЗК.

V. Заняття антропогенні ландшафти Криворіжжя: сьогодення і перспективи.______________________27

VI. Похід вихідного дня. Заказник місцевого значення Візирка_____________________________________41

VII. Література_______________________________44.

Техногенний туризм.

Рекреаційно-туристична діяльність є, безперечно, найменш шкідливою альтернативою господарського використання довкілля. Усвідомлення існування такого впливу співпало в часі з великомасштабним природоохоронним рухом, який розглядає процес рекреаційно-туристичного освоєння певної території в такий спосіб і в такому масштабі, які дозволяють підтримувати збереження довкілля у незмінному вигляді. Традиційний масовий туризм не зовсім відповідає вимогам природоохоронного руху [3].

Пошук більш оптимальних шляхів розвитку туризму і дружнього ставлення до природного середовища призвели до появи таких понять, як “природний” , “сільський”, “пригодницький” , “науковий” , “освітній” , “культурний”, “аграрний”, “екологічний” туризм. Усі ці терміни об’єднуються під гаслом альтернативного туризму [1]. Я пропоную розглянути ще один його вид - техногенний туризм в контексті екологічного туризму.Техногенний туризм не пов’язаний з масовим. Для нього характерні малі туристичні потоки, дисперсність та орієнтація на не урбанізовані території.

Фото 1. Правобережний відвал на території ПГЗК.

imag0012

Техногенним туризмом слід вважати туризм, що розвивається на порушених природних ландшафтах (кар’єрах, відвалах, шламосховищах, деградованих землях), які відвідуються з метою споглядання ландшафтів та милування ними, а також дослідженням та вивченням природних процесів: відродження ґрунту та його утворення, процеси фізичного і хімічного вивітрювання, зміни баричної ступені, а також дає можливість реально оцінити масштаби діяльності людини та впливу на природу, прослідкувативідновлення природної рівноваги.

imag0007

Фото2. Схили відвалу ПГЗК, що відновлюють ґрунти.

imag0010

Фото3. Вигляд шламосховища Об’єднане( ПГЗК).

Техногенний туризм – це вид активного організованого відпочинку в межах антропогеннозмінених територій , де поряд із науково - пізнавальними, культурно-виховними і спортивно-оздоровчими функціями, увага акцентується на зв'язки між природним та соціальним середовищем, на наслідках антропогенного тиску, набуваються навички гармонійних стосунків між людиною та природою, формується ресурсозберігаючий стереотип поведінки на рівні особистості.

Техногенний туризм – це насамперед природно зорієнтований туризм. Та все ж для розуміння сутності техногенного туризму важливо акцентувати увагу не тільки на виді рекреаційно-туристичної діяльності, а й на характері впливу туризму на довкілля та ступені відповідальності як туристів, так і оргак ыыврі як туристів снізаторів туристичної діяльності щодо збереження навколишнього середовища.

Вище згадано лише деякі найзагальніші характеристики техногенного туризму, які при детальнішому розгляді набувають такого вигляду :

  • До техногенного туризму можна віднести всі природно зорієнтовані форми туризму, в яких основою туристської мотивації є огляд та пізнання антропогенних об’єктів, знайомство з історією території до виникнення на ній даного об’єкта, а також як об’єкт вплинув на господарську діяльність населення своєю появою;

  • Мінімізація негативного впливу на природне середовище шляхом регуляції кількості туристів, їх поведінки, регламентації видів рекреаційної діяльності, обмеження застосування моторизованих засобів (в умовах техногенних об’єктів можна прослідкувати унікальні процеси відновлення природи і якщо ми бездумно будемо втручатися, то їх можна сповільнити або порушити);

  • Поширення освітньої та роз’яснювальної природоохоронної інформації, яке здійснюється добре підготовленими гідами як серед туристів, так і серед місцевого населення. Тут має місце ще й явище, коли об’єкти поділяються на такі, що масово споглядають, і ті, що тільки для дослідження та навчання;

  • Фінансова підтримка природоохоронних заходів, дослідницьких робіт за рахунок коштів, отриманих від техногенного туризму на даній території;

  • Вигідність розвитку техногенного туризму для місцевої громади, яка забезпечується можливістю працевлаштування( гіди , водії, обслуговуючий персонал). В разі успішності проекту, використання прибутків на будівництво очисних споруд, покращення технології накопичення гірських порід.

Техногенний туризм в межах нашого міста особливо актуальний вид діяльності людини. Вже майже століття проводять гірничодобувні роботи у нашій місцевості, тому за цей період природа встигла відновити певні території, які на сьогодні є природним середовищем для життя диких тварин та рослин, а також на цих об’єктах добре видно історію розвитку галузі промисловості, удосконалення технологій. Наше місто гостро потребує покращення екологічної ситуації, а для цього необхідні кошти, тому я пропоную техногенний туризм, як один із заходів , що вплине на сучасний стан речей. Також існує хибне враження , що людина може своєю діяльністю тільки погіршити стан природи , але ж вона розумна істота, тому пом’якшити екологічну ситуацію їй під силу. Ринкова економіка вчить нас добре рахувати гроші, і заробляти їх у всіх можливих, а іноді, на перший погляд, і неможливих ситуаціях.

Тому я пропоную розглянути техногенний туризм як одну із статей доходів у місцевий бюджет.

imag0021

Фото 4.Такий вигляд має територія порушених земель Південного гірничо-збагачувального комбінату.

Люди, що люблять техногенний туризм – люди із особливими інтересами. Як правило, вони добре інформовані, незалежно мислячі, цікавляться пізнанням природи , усвідомлюють необхідність її збереження, шукають і прагнуть нового досвіду, самореалізації. Такі туристи не зважають на труднощі, не вимагають розкішних готелів та обслуговування, а насолоджуються красою природи і новими знаннями [4].

Часто сучасний вигляд деградованих земель вражає в повному розумінні, і такі перетворення можливі лише при великому бажанні людей . Я маю на увазі клумби ромашок на території шахти, на Тернівських відвалах мешкають дикі косулі та вепри , а в цьому році були помічені і вовки. Це яскраві свідчення появи компромісу між природою та діяльністю людини, який можна використати у розвитку техногенного туризму. Разом з тим туристи можуть реально прислужитися справі збереження природи. Досить поширеним серед свідомих і досвідчених туристів є поєднання мандрівки із збиранням корисної інформації для організаторів маршруту ( про пожежі, вирубані ділянки , загиблі молоді насадження, порушення відновлювальних процесів, тощо) та прибирання території. У техногенному туризмі можна виділити підгрупу пригодницького техногенного туризму , маю на увазі спуск до шахти, кар’єру, такі заходи складають перспективний сегмент національного туризму.Детальний аналіз особливостей альтернативного туризму , і серед нього техногенного , дає змогу добре зрозуміти, як можна поєднувати сучасне захоплення туризмом із природоохоронною діяльністю та створення джерел прибутків для природоохоронної діяльності в межах нашого міста.

Формування пізнавального інтересу до вивчення техногенних ландшафтів у школярів.

Практичне застосування принципу гуманізації освіти змушує розглядати педагогічну діяльність як процес взаємодії з учнем, спрямований на те, щоб дитина була активним учасником навчального процесу, на вироблення в неї внутрішньої потреби постійно здобувати знання, прагнути та вміти вчитися.

Пізнавальна діяльність учнів відіграє важливу роль у процесі оволодіння основами наук.

Інтерес дітей до навчання – велика рушійна сила, яка відкриває розум і серце дитини для сприятливого впливу науки. Завдяки зацікавленості дитяча думка послідовно проникає в суть явища чи предмета, наполегливо відшукує зв’язки, і, переборюючи перешкоди, досягає радісного осяяння, коли невідоме відкривається в усій логічній цілісності й красі. Істина здобута ціною праці й творчих зусиль, поєднана з особистим життєвим досвідом, істина у свідомості школяра перетворюється у власне переконання.

У географічній освіті розвиток пізнавального інтересу можливий через краєзнавчу складову.

У наш час географічне краєзнавство стає більш динамічною наукою. Як природничо – суспільна наука воно є системою знань, що відображає різні взаємопов’язані елементи дійсності рідного краю, унікальність природи, систему розселення етнічних груп, які склалися історично, особливості розвитку господарства і духовної культури. Таким чином, у рідному краї взаємодіють не лише природа і господарство, а й самі люди, які освоюють природу. Для міста Кривий Ріг особливо характерний прояв взаємодії людини і природи, який виявляється у створенні ландшафтів техногенного походження , що кардинально відрізняються від природних.

Уже майже сто років проводять гірничодобувні роботи у нашому місті, тому за цей період природа встигла відновити певні території, які на сьогодні є природним середовищем для життя диких тварин та рослин, місцем, де можна спостерігати унікальні природні процеси, а також на цих об’єктах добре видно історію розвитку галузі промисловості, удосконалення технологій. Техногенні ландшафти є також змістовним об’єктом для проведення навчальних екскурсій, які допомагають реалізувати складові пізнавального інтересу.

Краєзнавчий принцип навчання передбачає системне встановлення зв’язків будь – якого шкільного курсу географії з тими знаннями, що здобувають учні в результаті безпосереднього дослідження краю. Маючи уявлення про природу і її закономірності, а також про населення і господарство рідного краю, легше зрозуміти географію інших районів країни або зарубіжжя. Так, нескладно пояснити учням 6 класу при вивченні теми «Рельєф» , що являють собою високі рівнини –плоскогір’я , коли звернути увагу дітей на те, що вони схожі на відвали пустої породи ГЗК нашого міста¸ з незначним уточненням¸ що природні плоскогір’я значно більших розмірів.

Значення краєзнавчої складової в навчанні географії полягає і в тому, що при вивченні своєї місцевості в учнів формуються чіткі уявлення про об’єкти , явища і процеси, які у свою чергу стають основою для формування понять, недоступних для безпосереднього спостереження. Завдяки краєзнавству в географії розв’язується важлива педагогічна проблема – поєднання навчання з життям. Достатньо побувати на рекультивованому відвалі, де можна спостерігати верхове болото, процес органічного вивітрювання, ґрунтоутворення, незначні прояви карсту, усі види рекультивації ,які вивчаються у темі «Ґрунти» з географії України у 8 класі та інше. Ці знання можна перенести на вивчення загальних особливостей клімату та природних зон України.

Краєзнавчий принцип у навчанні сприяє самостійному засвоєнню учнями навчального матеріалу, набуттю умінь дослідницького характеру, готує учня до практичної діяльності, розширює кругозір. Сучасний стан туристичної індустрії відрізняється інтенсивним розвитком нових напрямів. Одним із них є перспективний напрям техногенного туризму, який можна розуміти як відвідування з різною метою(науковою, пізнавальною, спортивною) об’єктів гірничої промисловості. З ландшафтної точки зору до таких об’єктів необхідно віднести техногенні ландшафти – кар’єри, відвали, шахтні поверхневі провальні утворення, підземні шахтні ландшафти та виробничі структури (заводи , фабрики, комбінати, шахти).

У всьому світі спостерігається парадоксальна ситуація – чим складнішим дедалі стає екологічний стан довкілля, тим більше зростає інтерес до техногенного туризму в економічно розвинених країнах.

Техногенний туризм – це вид активного організованого відпочинку в межах антропогенно змінених територій, де поряд із науково-пізнавальними, культурно-виховними і спортивно-оздоровчими функціями увага акцентується на зв’язках між природним та соціальним середовищем, на наслідках антропогенного тиску, набуваються навички гармонійних стосунків між людиною та природою (екологічне виховання), формується ресурсозберігаючий стереотип поведінки на рівні особистості.

Майже 7 років я працюю над окремими питаннями антропогенної географії, зокрема над проблемою розвитку пізнавального інтересу в учнів до промислових ландшафтів Південного гірничо-збагачувального комбінату міста Кривий Ріг. За цей час я склала та апробувала навчальні екскурсії, що передбачають відвідування основних і найцікавіших техногенних об’єктів : кар’єр, рекультивовані відвали, водовідвідний канал на річці Інгулець, деградовані землі колишнього рудника ім. Ілліча, що у Ценрально – Міському районі (селище Шевченко) та заказник місцевого значення Візірка (Інгулецький район), що охороняє тонку рівновагу у відновлюваній природі деградованих земель. Так склалися природні умови , що разом із відвідуванням техногенних об’єктів я можу показати дітям і природні пам’ятки Аркозові піщаникові скелі та всі природні процеси, що там відбуваються.

З метою поглиблення інтересу учнів до техногенних ландшафтів я обов’язково перед екскурсією проводжу опитування у вигляді короткої анкети, яке допомагає з’ясувати рівень обізнаності дітей з об’єктами екскурсії та інтересу до них . Для посилення інтересу націлюю повторити певні визначення, які знадобляться нам під час екскурсії ,та ставлю проблемне питання¸ відповідь на яке можна дати тільки після екскурсії. Для повноти експерименту я проводжу те ж саме анкетування і після екскурсії, щоб з’ясувати наскільки екскурсія була цікавою і чи доцільно проводити наступну з даного циклу. Як правило інтерес до спостережуваних об’єктів до екскурсії у дітей нижчий¸ а на питання «Чи хотіли б ви відвідати інші об’єкти такого плану?» після екскурсії більшість дітей дають стверджувальну відповідь. Крім того змінюється ставлення до самого рукотворного об’єкта – це вже не тільки груда каміння, а місце, де природа посилено працює, « щоб залікувати рани», зроблені руками людини і він з часом стане середовищем існування для рослин і тварин Степової природної зони.

Під час більш детального аналізу анкет стає зрозумілим, якщо зацікавити техногенними об’єктами у молодшому віці дітей , то він обов’язково з роками тільки розкривається і поглиблюється. Діти охоче ведуть спостереження , ставлять досліди, розробляють власні маршрути та працюють над проектами і науково - дослідницькими роботами, треба тільки уміло організувати роботу.На сьогоднішній день я маю можливість разом із членами гуртка «Географи – краєзнавці» ходити у походи вихідного дня, щосуботи за умови гарної погоди. Наша краєзнавча робота зараз перебуває на етапі вивчення флори і фауни цих об’єктів та складання колекції гірських порід, розширеного гербарію рослинного світу та фотоальбому тваринного світу, а також набираємо зразки грунтів для подальшого поглибленого вивченння умов ґрунтиоутворення на техногенних об’єктах .

У літній період коли у школі функціонує пришкільний табір ,я маю можливість апробовувати нові маршрути на тіж самі об’єкти, або починаємо дослідження інших.

Об’єкти техногенного туризму території Південного гірничо збагачувального комбінату.

У контексті техногенного туризму особливо цікаво розглянути флагмана гірничорудної промисловості Кривого Рогу – Південний гірничо-збагачувальний комбінат , оскільки він збудований першим, є найпотужнішим серед інших , має достатньо цікавий виробничий склад, історію, безліч цікавих об’єктів для екскурсії та вивчення і дослідження. Картки об'єктів:

І. Півд ГЗК. Будівництво комбінату розпочалося восени 1952 року, збудований у Кривому Розі найпершим. Передумови для будівництва комбінату були економічно обумовленими – у районі села Латовка та Шимановка видобуток руди відбувався ще за царських часів, бо цьому сприяла наявність Шимановської вітки Катеринославської залізниці та розвідані родовища залізовмісних кварцитів, що знаходилися на незначній глибині. До складу комбінату входять: кар’єр, залізничнодорожний цех, дробильні, збагачувальні та агломераційні фабрики й об’єкти допоміжного значення (ремонтні майстерні, енергетичні цехи та інші).Разом із комбінатом виріс також житловий масив та його транспортний комплекс, що забезпечив підприємство трудовими ресурсами.

ІІ. Кар’єр. Параметри кар’єру сьогодні :

• Довжина - 3 кілометри

• Ширина - 2.5 кілометри

• Глибина - 370 метрів.

Балансові запаси руди більше 2 млрд. тон. На сьогодні кар’єр набув досконалих розмірів для відкритих розробок, враховуючи сучасні темпи видобутку він глибшає кожен рік на - 5 метрів. Для забезпечення стабільної роботи кар’єру на глибині - 210 метрів збудовано водозабірник.

Економічно обґрунтовано з великим поглядом у майбутнє було застосовано залізничний транспорт. Найвища продуктивність праці та найнижча собівартість готової продукції комбінату досягнута за рахунок ефективної праці гірничо - транспортного комплексу по вибудованому в геометрії кар’єрі. Протяжність залізничного полотна в кар’єрі ГЗК становить 350 кілометрів, усі вони електрифіковані, обслуговують їх 15 станцій , а за рік пропускають 465 млн. тон вантажу на 1 кілометр.

Автомобільний транспорт виконує допоміжну функцію. Його роль зросте коли на горизонті -210 м. буде збудовано перевантажний комплекс.

На глибині -90 м. та -75 м. працюють циклічно - потокові технології, які обслуговують існуючі об’єми скришених порід.

Роботу на потрібному рівні забезпечує нова продуктивна швецька техніка, дизельний буровий станок та бутобій.

ІІІ. Канал. Серед основних заходів із забезпечення стабільної роботи комбінату було і будівництво каналу для відведення вод річки Інгулець. Відвести річку означало розширити кар’єрне поле і почати розробки північної та північно - східної частини сучасного кар’єру. Канал збудовано у 1988 році, а довжина не перевищує 1400 метрів. У тому місці, де проходило старе русло річки , сьогодні видобувають 25% руди від загального річного об’єму. Ложе каналу оброблене буровими станками, що працюють у кар’єрі ; гідроізоляцію зроблено надійним та дешевим місцевим матеріалом – суглинком, перекритим шарами кам’яної породи ; схили каналу оброблені контурними вибухами.

ІV. Відвали. Накопичення пустої породи , що супроводжує видобуток бідних руд є звичайно недоліком відкритого видобутку залізної руди .Існуючі засоби відкритої розробки родовищ вимагають вилучення родючих земель під відвали, що являють собою на вигляд рельєф низькогір’я ,або ж платоподібні новоутворення з середньою позначкою 130 – 140 метрів над рівнем моря, тоді як проектна висота 270 метрів.

На території ГЗК є три відвали - Шимановський , Лівобережний та Правобережний. Шимановські - завершено експлуатацію, тому їх повністю рекультивовано, схили задерновані і вони є цікавими та безпечними об’єктами для екскурсії. Лівобережні насипають потяги ,їх експлуатують на повну силу, а Правобережні майже завершують насипати , тому більша їх частина вже рекультивовавана, але для екскурсій вони ще не зовсім придатні. У справі рекультивації деградованих земель людині допомагає сама природа, дані об’єкти мають великий потенціал для самовідновлення, а полягає він у тому, що на кінцевій стадії використання відвалів проводять рекультивацію у декілька етапів і завершальним є покрив твердих скельних порід рихлими , що в значній мірі сприяє прискоренню самовідродження у даному випадку степових ландшафтів на основі місцевих ґрунтів. Навесні відвали красуються першоцвітами, дещо пізніше буяють ефемери, але з настанням сухого жаркого літа вони швидко перетворюються на простори з пожухлою травою та поодинокими деревами. На даних об’єктах можна вивчати процеси зародження та розвиток ландшафтів¸що виникли задовго до появи людини у даній місцевості, а також процес самовідновлення природи.

V. Шламовідстійники. Процес збагачення бідних руд є складним, а однією з ланок є наявність у відходах пульпи – води з дрібними часточками руди, які відфільтрувати не можна, треба пройти ще декілька технологічних процесів, для того щоб переробити цю речовину. З цією метою створено великі резервуари, де зберігають такі відходи – це шламовідстійник Об’єднане та Войково. Шламосховища складаються з водного дзеркала та намивних пляжів, які по черзі змінюють одне одного, оскільки через певний час вода відокремлюється від руди і знову її використовують на фабриці у подальших процесах, а тверді фракції є готовою сировиною для аглофабрик і не тільки. Найзручнішим місцем, де можна побачити ці процеси є карта №3 шламосховища Об’єднане , які зараз експлуатують ПГЗК та НКГЗК.

VІ. Рукотворний каньйон. Цей об’єкт можна бачити в районі селища Рудничне Інгулецького району. Він утворився у місці, де по різні береги від річки Інгулець розташувалися Лівобережні та Правобережні відвали і створюють враження каньйону.

Варіанти екскурсій по території ПГЗК.

Екскурсія №1.Одноденна, для дітей шкільного віку природничого, комплексного, ілюстративного плану. Розрахована на три години.

Розпочати її слід на території житлового масиву, точніше у найвищій його точці, де можна одразу побачити загальний вигляд гірничих розробок, щоб показати об’єкти ,на яких вони побувають у загальному плані і задля того ,щоб діти чітко розуміли¸ що вони будуть відвідувати. Треба дозвіл і обов’язкове проходження інструктажу з ТБ під час екскурсії до кар’єру.

Маршрут. Обзорна точка - Кар’єр – Канал – Огляд Шимановських відвалів.

Екскурсія №2. Одноденна, позашкільна, можна проводити для старшокласників, комплексного, ілюстративного плану. Розрахована на п’ять годин.

Розпочати її слід на території житлового масиву, точніше у найвищій його точці, де можна одразу побачити загальний вигляд гірничих розробок, щоб показати об’єкти, на яких вони побувають у загальному плані і задля того ,щоб туристи чітко розуміли¸ що вони будуть відвідувати. Для проведення екскурсії треба дозвіл на екскурсію з кожного об’єкта та проходження інструктажу з ТБ на кожному з об’єктів екскурсії.

Маршрут Обзорна точка - Кар’єр – Канал – Огляд Шимановських відвалів –Шламосховище Об’єднане (карта №3 ). Екскурсія №3. Дводенна, позашкільна, можна проводити для старшокласників, комплексного, ілюстративно – аналітичного плану. Розрахована на два дні по п’ять годин кожного дня.

Маршрут Обзорна точка - Кар’єр – Канал – Огляд Шимановських відвалів –перший день;

Шламосховище Об’єднане (карта №3 ) – каньйон – огляд Лівобережних та Правобережних відвалів (процес складування породи).

Висновок. Для того щоб говорити про людину як про окрему природну силу¸ якій підвладні будь-які перетворення і зміни в природі , достатньо побачити антропогенні зміни природи на території ПГЗК, створені планомірною , злагодженою, розміреною діяльністю людей одного покоління протягом п’ятдесяти років. Вражає все – глибина і форма кар’єру , висота і рекультивація відвалів , масштаби шламовсховищ, «рукотворна річка» і такий же каньйон. Зміни природи колосальні з позитивними і негативними наслідками, та важливо пам’ятати , що вони безповоротні, а тому до того, як прийняти рішення про застосування даної сили, треба пам’ятати, що корисні копалини вичерпні і невідновні, а тому такий «урожай» можна зібрати лише один раз і бажано з найменшими втратами, а собі задавати частіше питання « А що ми залишимо прийдешнім поколінням?».

Так досягається основна мета навчання : дитина не просто збагачується знаннями, а відбувається процес розвитку й формування її особистостема заняття .

Заняття гуртка яке було проведено у межах районного семінару з питань цивільного захисту населення.

  1   2

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Вулканізм та супутні йому явища
Мета: поглиблення та систематизація знань про внутрішні процеси Землі; формування знань про вулкани та райони їх поширення; розвиток...

Еколого-географічний аналіз промислових регіонів україни
Актуальними є такі дослідження у гірничовидобувних регіонах, де зростання площі техногенних ландшафтів настільки загострило проблеми...

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів історія україни
Російською Федерацією «гібридної війни» є маніпулювання національною пам’яттю Українського народу. Через це виникає нагальна необхідність...

Географія
Загальною метою шкільної географічної освіти є формування у школярів географічної картини світу. Мета реалiзується через розв’язання...

Патріотичне виховання на уроках англійської мови, використання регіонального...
Батьківщини”. Немає необхідності говорити про важливість формування в учнів любові до Батьківщини, до “малої” Батьківщині, інтересу...

Дисертаційного дослідження
Модернізація змісту географічної та економічної освіти в умовах євроінтеграції. Керування та лідерство. Інноваційні процеси в професійній...

Позакласний захід
Мета : закріпити, поглибити І розширити знання учнів з географії, формувати предметні компетентності школярів; розвивати творчі здібності...

Інтелектуальна гра у 8 класі
України знання та вміння; сприяти розвитку творчих здібностей учнів шляхом виконання творчих завдань; підвищувати інтерес школярів...

Урок «Фізична географія Дніпропетровської області. Географічне положення,...
Курило Л. В. Формування компетентностей креативної особистості школярів через впровадження ефективних методик І технологій географічного...

Чехній Віктор Михайлович. Порівняльний аналіз сезонних станів ландшафтів...
Чехній Віктор Михайлович. Порівняльний аналіз сезонних станів ландшафтів Київського Полісся та Середнього Побужжя: дисертація канд...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




g.ocvita.com.ua
Головна сторінка