Пошук по сайту

Географія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Тема: Речові свідчення української прадавнини - Урок 1 Тема: я людина. Людина частка І ціле природи. Здоров’я ознака...

Урок 1 Тема: я людина. Людина частка І ціле природи. Здоров’я ознака ладу між людиною та природою





Сторінка5/6
1   2   3   4   5   6
Тема: Речові свідчення української прадавнини.

Мета уроку: розширити і поглибити поняття  громадянськості, формувати національну свідомість, почуття гордості за історичне, культурне та духовне життя наших предків, виховувати гуманне ставлення до спадщини українського народу, викликати бажання вивчати, берегти і примножувати багатство рідного краю.

 Обладнання: презентація.
Хід уроку


І. Організація класу до уроку
- Сьогодні у нас незвичайний урок. А про що ми говорити на уроці, вам допоможуть здогадатися рядки з вірша.

Є багато країн на Землі

В них озера, річки і долини –

Є країни великі й малі

Та найкраща завжди Батьківщина.

  • Про що йтиметься на уроці? (відповіді дітей)

  • Послухайте рядки віршів, які підкажуть тему нашої розмови.


1.     У кожного народу

Історія своя
І треба її знати,
Так розумію я

2.     Зі мною, мабуть, згодні

Вона, і він, і ти.
Розкажуть про минуле
Нам різні пам’ятки.

3.     Це замки і музеї.

Собори і церкви,
Картинні галереї,
Де вже бували ви.

4.     Ще пам’ятники людям,

Тим, що тоді жили,
Що славили країну
І що взірцем були.

5.     Ми вдячні нашим предкам,

Що пам’ятки нам зберегли
І треба, щоб потомкам
Ми їх передали.
ІІ. Оголошення теми та завдань уроку.

  • Як ви вже зрозуміли, наш урок буде присвячений нашій з вами маленькій Батьківщині, її спадщині, надбанням, пам’яткам культури рідного краю.

ІІІ. Робота над усвідомленням нового матеріалу.

1.     Розповідь з елементами бесіди.

Наші предки залишили нам у спадок багату землю, свою історію, культуру, освіту, звичаї і традиції. А наше завдання – зберегти цей скарб і примножити його. Та перш за все ми повинні добре вивчити і пізнати минуле нашого народу. Сьогодні мова піде про пам’ятки культури рідного краю.

  • Як ви гадаєте, що таке культура? (відповіді дітей).

Культура – це все, що людина створила власними руками, а не одержала від природи. В іншому розумінні, культура – це творчі духовні надбання освічених верств народу, передані з покоління в покоління. Сюди входить наука, мистецтво, література, релігія, філософія, право, географія, мова.

  • Яку людину називають культурною?

Культурною називають людину, яка знає правила поведінки і виконує їх, уміє цінувати прекрасне, може розрізняти добре і погане..

  • Як ви гадаєте, звідки людина бере всі знання?

  • Чи може будівельник, чи архітектор збудувати досконало споруду, якщо не досягне своєї професії?

Знання людина набуває в процесі навчання, засвоєння основ наук. І тільки тих людей, які досконало виконують свою роботу, називають митцями. Вони можуть бути художниками і поетами, акторами і музикантами, режисерами і співаками, вишивальницями  і архітекторами.

  • Отже, культура містить в собі і науку, і освіту, і мистецтво.

2.     Перехід до матеріалу уроку.

3.     Історія Києво-Печерської Лаври

Цей православний монастир, заснований у 1051 році монахами Антонієм і Феодосієм у печерах поблизу Києва, в ХІ столітті став центром розповсюдження і затвердження християнства в Київській Русі. У ХІІ столітті монастир отримав статус „лаври” – головного великого монастиря…

Лавра поділяється на наземну частину ( комплекс релігійних споруд ), та підземну ( печери ). Про довжину печер ходять легенди – кажуть, що підземні ходи проходять під Дніпром, а також з’єднують Лавру з іншими монастирськими печерами Києва та Чернігова. /СЛАЙД №12/

Свого часу Лавра відіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. Тут перекладались на церковно-слов’янську мову і переписувались твори іноземних авторів. У її стінах жили і працювали відомі літописці: Нестор ( автор „Повести временных лет” ), Нікон, Сільвестр та інші.

У ХІІІ столітті було складено „Києво – Печерський патерик” – важливе джерело історії Києва.

У її музеях і фондах, що зберігають великі таємниці минулого, можна побачити рукописи стародрукованих книг, колекцію тканин і вишивок, особливу цінність становить колекція дорогоцінних металів, стародавні гравюри і твори сучасних художників.

Монастир відіграв важливу роль у розвитку української культури – будівництво храмів вдосконалювало майстерність архітекторів і художників, а також тут була заснована перша на Русі типографія.

Пізніше інший монах на ім’я Агапіт побудував у Лаврі першу на Русі лікарню. Вона так і звалася – Агапітова. Лікували тут як князів, так і бідних людей…

Перша школа, перша бібліотека, перша лікарня…

Багато добрих та корисних справ починалося на давній київській землі!.. Досліджуючи їх та свою історію ми черпаємо знання для себе та майбутніх поколінь української нації, щоб хоч доторкнутись до вічних таємниць, які зберігають у собі шедеври архітектури. До таких святинь ми відносимо і Софію Київську. /СЛАЙД № 14/Ось що сказав про неї Павло Загребельний словами свого героя:

Його треба назвати просто : диво! Тому що те, як зародився він понад дев’ятсот(900) літ тому в людській уяві, і як ставився, і як оздоблювався, і як протривав єдиний у цілій Європі з того століття по сьогодні цілий і прекрасний – хіба усе це не диво?..”

/СЛАЙД №15

1.     Історія Софії Київської

У літописах закладини собору датуються 1037 роком. Цей храм був закладений Ярославом Мудрим, який згодом створив у ньому першу відому в стародавній Русі бібліотеку.

У давнину храм був громадським, культурним та освітнім центром держави. Тут відбувались усі урочисті церемонії посадження князів на київський престол, прийоми іноземних послів. На площі біля собору збиралось київське віче ( збори ). У самому соборі велось літописання…

/СЛАЙД №16/

За свою багатовікову історію собор пережив навали ворогів, пограбування, часткові руйнування, ремонти і перебудови. Але після цього Софія Київська – це повна культурна скарбниця: тут і архітектура, і скульптура, і малярство, і ювелірне мистецтво зібране в один потужний акорд…

Церквою дивною і славною називає Софію у „Слові про Закон і Благодать” перший київський митрополит Іларіон…
Дивне відчуття охоплює кожного, хто переступає поріг славетної Софії… Десь поза стінами залишається гомінливе сьогодення, віки розступаються і постає далеке минуле – яскравість барв дивовижних мозаїк, різноманітність змісту фресок, більшість з яких присвячені релігійній тематиці, карнизи і колони. /СЛАЙД №17/ Центральний образ собору – Марія-Оранта, його винесено на найпочесніше місце. Річ у тому, що Марію вважали захисницею Києва, як тоді казали „непорушною стіною”, крізь яку не перелетить жодна стріла, жодний спис. Але є ще й такі, що зображають свята, ігри та інші розваги, і навіть сцени полювання. Вражають яскравістю символічні орнаменти у розписах собору, а також надписи і малюнки на стінах, що мають назву – графіті, і свідчать про високий рівень писемності в Київській Русі.

І сьогодні собор викликає захоплення і зачарування майстерністю зодчих, довершеністю ліній та форм. Не втративши за дев’ять з половиною (9,5) віків своєї краси, мозаїки Софії Київської є прикладом надихаючої сили мистецтва…

/СЛАЙД №18/

Майже тисячу років здіймає до неба свої куполи велична Софія – земне втілення Премудрості Божої. Собор є головною духовною опорою народу, символом його безсмертя. Серцем України називають Софію Київську. Її історія тісно пов’язана з культурним розвитком держави. Зберігаючи національне надбання, долею храму опікувались великі київські князі, гетьмани, митрополити, що були і його меценатами, і його захисниками. Цю місію вони передали у спадок нашому поколінню.

І наше завдання – захищати багатства своєї землі, оберігати їх і збільшувати їх значимість для людства…

Світ знає багато шедеврів паркового мистецтва… /СЛАЙД №19/

І треба взяти на себе велику відповідальність , щоб назвати той чи інший парк: оце неперевершена перлина!.. Але рлозповідаючи про Софіївку, що увійшла до семи чудес України, можна з впевненістю стверджувати: рідко який витвір паркової архітектури позмагається з нею кількістю легенд та романтичних історій /СЛАЙД №20/, що загубились в тінистих алеях, таємничих гротах, у нагромадженні скель. Вони розкриваються лише перед тими, хто вміє бачити і хоче слухати…

1.     Історія дендропарку „Софіївка”

У вересні цього року виповнилося 211 років з часу заснування дендрологічного парку „Софіївка” в місті Умані Черкаської області, широко відомого далеко за межами України як одне з найбільших видатних творінь світового садово-паркового мистецтва ХVІІ – ХІХ століття. На даний момент діяльність парку спрямована на вивчення природної та культурної флори південного Лісостепу України та вирощування рослин, які занесені в Червону Книгу.

Парк заснований у 1796 році.

Легенда про заснування „Софіївки” романтична… /СЛАЙД №22/

Граф Станіслав Потоцький, один із найбагатших магнатів України, узяв шлюб із прекрасною грекинею Софією. Закоханий граф квапився виконати усі забаганки молодої дружини.

Улітку 1795 року Софія, повертаючись із Гамбурга до Умані, завітала до містечка Неборів, що неподалік Варшави. На неї велике враження справив розкішний парк. На жаль, Софія не знала про дійсний стан фінансових справ чоловіка. Тоді придбати садибу в Криму граф не міг. Але любов до дружини надихнула Потоцького на своєрідний подвиг – він зібрав кошти , і через рік в Умані, серед вигорілих під сонцем степів та балок, серед хаотичного нагромадження скель, почалось будівництво парку у романтичному стилі. У дарунок дружині граф вирішив створити куточок Еллади, щоб нагадував він їй гори і ліси, чисті струмки й прозорі озера покинутої Греції…

Граф доручив будівництво парку Людвігу Метцелю, колишньому польському військовому інженерові, людині талановитій і широко ерудованій. /СЛАЙД №23/

На скелястих берегах річки Кам’янки росло кілька десятків верб, в’язів, поодинокі липи та дикі груші. Тисячі екзотичних дерев було звезено в Умані звідусюди. Вони чудово вписалися в навколишню місцевість і створили неповторний ансамбль.

Урочисте відкриття парку відбулося у травні 1802 року, в день народження Софії. Так ожила і стала дійсністю примхлива мрія дружини вельможного графа…(Кінець) Ідея створення парку у романтичному стилі з використанням римської і грецької міфології належала самій Софії. Дивовижні пейзажі, екзотичні рослини, античні скульптури, водойми, фонтани, каскади, /СЛАЙД №24/ камінні гроти, зокрема, Грот Венери, який зачаровує своєю красою… Старовинними алеями парку прогулювались Олександр Пушкін і Тарас Шевченко, Іван Котляревський і Сергій Волконський, Володимир Сосюра і Максим Рильський. Сотні наших славних земляків далекого і близького минулого відвідували цей парк.
А тепер давайте і ми з вами зробимо невелику екскурсію парком…

/СЛАЙД №25/

Чарівне і мальовниче місце… Зелений луг… Береги річки обрамлені пишною різноманітною рослинністю… Пройдемось далі і нашу увагу привертає острів, обсаджений екзотичними рослинами. У сучасних путівниках його називають „Острів кохання”… Відвідувачі парку не даремно прагнуть після закінчення екскурсії здійснити подорож підземною річкою (Ахеронт).

Тут, в глибокій тиші, в приємній свіжості та прохолоді можна швидко відновити свої сили, одержати додатковий емоційний заряд від приєднання до незвичайного і довго з вдячністю згадувати тих, чиїми руками ось уже протягом більше ніж двісті (200) років він старанно зберігається…

Повільно рухаючись вперед ми бачимо перед собою світлий отвір, чуємо шум води, шелест листя. Шум наростає і нарешті перед нами розкривається небо, а ми опинились у круглому басейні, над яким схилили своє гілля вікові ясени і клени…

Вийшовши на берег, ми ідемо до невеликого залізного місточка. З нього розкривається Площа зборів, найбільш пожвавлене місце парку. Новими кольорами переливаються алеї, гранітні брили, тераси, греблі та водоспади…

На відстані від гомінкої центральної частини красується старий дуб, віком близько чотирьохсот (400) років – німий свідок багатьох подій. Народні перекази сповіщають, що саме під цим дубом зустрічались легендарні герої селянського повстання 1768 року Максим Залізняк та Іван Гонта, оспівані у народних думах і легендах…

У пам’яті відвідувачів назавжди залишається прекрасна романтична картина, ідеально написана природою і людиною. Як можна цим не захоплюватись і не оберігати?.. /СЛАЙД №26/

„…Лечу з Києва до Севастополя… Із літака відкривається незабутній вид на місто, берегова лінія якого порізана численними бухтами. Враження від побаченого неймовірні!.. А ось вона – перлина Севастополя, що розкинула свої кордони між двома бухтами.Руїни античного Херсонеса… Диво, а не руїни!...”

Такою перлиною по праву вважається Національний заповідник „Херсонес Таврійський.” Потрапивши сюди, ти ніби проникаєшся духом античності… Залишки античного міста і заповідна територія прадавньогоХерсонеса належать як до національних святинь, так і до видатних пам’яток світової цивілізації. А тепер заповідник „Херсонес Таврійський” є ще й одним із семи чудес України.

/СЛАЙД № 27/ Недаремно унікальні руїни міста були зображені на першій одногривневій купюрі України.

Це місто-держава мало довге життя – майже дві тисячі (2000) років. Християнство пізнішої Київської держави сягає своїм корінням в Херсонес, адже після здобуття його великим князем Володимиром там відбулось перше хрещення Русі. Саме з Херсонеса були привезені перші церковні книги

Ось як про неї говорять дослідники: „Це памятка, якої нема ніде більше в світі. Там збереглися і стародавні шляхи, і агротехнічні споруди, і садиби… Це унікальний музей просто неба… Наше минуле… Наша історія… Наша гордість…

2.     Історія Херсонеса Таврійського

Його історія є частиною історії Древньої Греції, Риму та Візантії. Околиці міста були заселені різноманітними племенами. А в середні віки, коли Херсонес набуває статусу християнської столиці півострова Крим, з’являється безліч монастирів, а також знамениті печерні міста.

В кінці ХІV століття навала кочівників поклала кінець існуванню міста, а його руїни поховала земля. Лише в 1827 році на цьому місці розпочались розкопки, які майже відразу принесли Херсонесу ще одну назву - „Руська троя”. Масштаб досліджень та велика кількість археологічних пам’яток, що потребують збереження, стали причиною створення Національного заповідника „Херсонес Таврійський”. /СЛАЙД №30/

До наших днів збереглося багато давніх споруд. Серед них театр, римська цитадель, середньовічні християнські храми, житлові квартали, вулиці, колодязі, гончарні майстерні та інше. (Кінець

Херсонес виник наприкінці VІ століття до н. е. і проіснував до початку ХV століття н. е. Протягом двох тисячоліть Херсонес був значним центром культури на Кримському півострові. Херсонес відіграв також особливу роль у відносинах між Візантією та Київською Руссю і був провідним центром розповсюдженя християнства на східнослов’янських просторах… /СЛАЙД №32/
5 сторінка нашого журналу присвячена історико-архітектурному заповіднику „Кам’янець”- місту, що зберегло дух середніх віків… /СЛАЙД №33/ Високий скелястий берег річки Смотрич, живописний краєвид, величезні вежі з таємничими латинськими написами…

Все це – околиці міста Кам’янець-Подільський…

3.     Історія заповідника „Кам’янець”

Стара частина міста є історико-архітектурним заповідником „Кам’янець”. Однією з унікальних інженерних споруд заповідника є Замковий міст. Він цікавий тим, що є єдиним на планеті, поставленим не в поперек, а в довжину річки Смотрич. /СЛАЙД № 34/

Тут ви також побачите одну з найбільших оборонних споруд України, стару кам’яну фортецю, яка стала візитною карткою міста Кам’янець-Подільський, його символом, що займає провідне місце у світовій історії оборонного зодчества.

Історія заснування фортеці починається з ХІІ століття. До її складу входять 11 башт, кожна має свою назву і свою історію. /СЛАЙД № 35/ Так, н-д, найвища башта названа Папською, тому що була збудована на кошти, виділені папою римським Юлієм ІІ. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув’язнений Устим Кармелюк.

У Чорній башті знаходиться криниця глибиною 40 метрів. Досі в її стінах збереглося величезне дерев’яне колесо з пристроєм для підняття води на поверхню…
На території міста більше ніж сто п’ятдесят (150) пам’ятників історії та культури і тому Стара частина міста по праву є історичним заповідником та одним із семи чудес України.

Кам’янець-Подільський – це місто-легенда, місто, яке входить у скарбницю світової архітектури. Велика українська поетеса Леся Українка називала Кам’янець-Подільський „Квіткою на камені”.

Це місто притягує до себе своїм стародавнім магнетизмом, неповторним благородством; у місті часто влаштовують імпровізовані міжнародні лицарські турніри, завдяки яким відроджуються історичні традиції.

6 сторінка
Історія нашого народу багатовікова та героїчна. Не завжди дорога його була широкою. Він падав і знову піднімався, боровся, оборонявся… Він будував фортеці і міста, орав свої ниви, творив дивовижний світ казок, пісень, легенд…

„Хотіти” – саме від цього дієслова, вважають науковці, походить назва міста Хотин, у якому знаходиться історико-архітектурний заповідник – Хотинська фортеця. Адже це місце було завжди бажане для поселенців. Вони прагнули жити у цьому красивому і багатому краї…
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Урок прес конференція тип уроку : урок систематизації й узагальнення...
Тема: «рослинний покрив та тваринний світ україни. Охорона й відтворення.» 8 клас

Закони І закономірності природи
Людина І світ. Зміст освітньої галузі в старшій школі ґрунтується на базовій загальноосвітній підготовці учнів основної школи з основ...

Урок це маленька подорож у незвідане, тому помічниками в ній можуть бути твої учні та знання
Вчитель – це та людина, яка любить дітей, володіє педагогічною майстерністю, постійно пробуджує в юному серці бажання бути сьогодні...

Науково – методичне забезпечення роботи навчального закладу
...

Урок у 8 класі () Тема : Світ води очима природничих наук
Землі, її фізичні І хімічні властивості на основі використання міжпредметних зв’язків; формування уявлення про єдність живої І неживої...

Програма освітньої діяльності підвищення фахової кваліфікації вчителів...
Тема Правові та організаційні питання безпеки життєдіяльності й охорони здоров’я

Урок № Дата Тема : Внутрішні води
Південній Америці та Африці; дати характеристику найбільшим озерам Південної Америки, акцентувавши увагу на походження їх улоговин;...

Основна мета валеологічної освіти в Україні збереження І зміцнення...
Основна мета валеологічної освіти в Україні – збереження І зміцнення здоров’я українського народу шляхом формування валеологічного...

Урок №1 Тема: Земноводні. Загальна характеристика класу. Спосіб життя...
Ви та способом життя земноводних; вивчити будову та покриви тіла, опорно – рухову систему; визначити риси ускладнення земноводних...

Антарктида. Фізико-географічне положення. Відкриття та дослідження материка
Положення Антарктиди, які визначають особливості її природи. Відпрацювати вміння обчислювати за градусною сіткою відстань між точками...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




g.ocvita.com.ua
Головна сторінка