Пошук по сайту

Географія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Навчальна програма курсу за вибором „Етногеографія” для загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів

Навчальна програма курсу за вибором „Етногеографія” для загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів





Сторінка1/4
  1   2   3   4


Київський обласний інститут

післядипломної освіти педагогічних кадрів

відділ освіти Вишгородської районної державної адміністрації

районний методичний кабінет

навчальна програма курсу за вибором
„Етногеографія”
для загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів

(5 -9 клас, 34 години на рік, 1 година на тиждень)

Автор

Рихлик Тамара Іванівна

учитель географії

Вишгородської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1

учитель – методист

заслужений учитель України

Вишгород

2014

Автор:

Т.І.Рихлик , учитель географії Вишгородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1, учитель-методист, заслужений учитель України.
Рецензенти:

Л.Б.Паламарчук, професор кафедри теорії та історії педагогіки Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка,

доктор педагогічних наук, професор

Л.П.Шемена, учитель географії Вишгородської районної гімназії «Інтелект», учитель-методист.

Пояснювальна записка
Курс за вибором «Етногеографія» розроблений як структурний елемент варіативної частини базового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів для учнів 5 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Дана програма побудована відповідно до вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

Курс за вибором «Етногеографія» може читатися і як факультативний курс.

Актуальність даної програми полягає в тому, що в умовах розбудови української державності значно зростає роль навчального закладу у формуванні свідомого громадянина України - духовно багатої, творчої, активної особистості. Одне з головних місць у формуванні духовності і вихованні творчої активності особистості учнів відводиться географії, яка в інтеграції з етнографією може реалізувати запит суспільства на формування національної свідомості та виховання патріотизму в душах дітей та учнівської молоді. Якщо фізична географія розглядає природне середовище з погляду діяльності людей, економічна і соціальна географія вивчає закономірності формування, розвитку та розміщення населення і господарства країни, то етнографія – регіональні особливості духовної та матеріальної культури, побуту, звичаїв та традицій. Інноваційність програми курсу за вибором «Етногеографія» полягає у інтеграції географії та етнографії з метою формування в учнів комплексу народознавчих компетенцій та формування на його основі активної громадянської позиції.

Викладання географії сьогодні неможливе без постійного пошуку шляхів реалізації розвитку інтелектуального та творчого потенціалу учнів, розширення їх знань про духовну та матеріальну культуру українців, формування в учнів переконання в необхідності раціонального використання та охорони багатств рідної землі, вміння цінувати працю людей. Саме тому інтеграція географії та етнографії в курсі за вибором «Етногеографія» є не лише доцільною, але й необхідною.

Розуміння сучасного світу як єдиної системи багатогранних форм існування культур, мов, ідей, поглядів, усвідомлення цієї різноманітності і єдності зумовлюють необхідність виховання в молоді таких людських якостей як честь, гідність, патріотизм, толерантність.

Сучасні філософські та педагогічні дослідження засвідчують, що головним чинником національного відродження має стати національна система виховання - історично обумовлена і створена самим народом система ідей, поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв, обрядів та інших форм соціальної практики, спрямованих на організацію життєдіяльності підростаючих поколінь відповідно до природно-історичного розвитку матеріальної і духовної культури нації. Реалізація основних напрямів національного виховання має базуватися на знаннях з етнографії – науки про походження народу (етносу), процес його розвитку, особливості традиційного побуту, матеріальної та духовної культури.

Проблема формування свідомості учнів не нова в педагогічній практиці, що ж стосується проблеми формування національної самосвідомості, то вона стала вважатися актуальною лише в період відродження незалежної України. В умовах створення української державності зростає роль формування свідомого громадянина України, рис його національної свідомості та самосвідомості і саме заклад освіти виступає в сучасних умовах могутнім фактором відродження нації, виховання у молоді почуття патріотизму та формування активної життєвої позиції.

Виховання патріотизму особливо актуальне сьогодні, адже патріотизм виявляється в любові до Батьківщини, свого народу, турботі про його благо, повазі до його звичаїв і традицій, сприянні становленню й утвердженню України як суверенної, правової, демократичної, соціальної держави, готовності відстояти її незалежність, служити і захищати її, розділити свою долю з її долею.

По-справжньому пізнати свій рідний народ та інші народи можна лише через вивчення їхньої історії, мови, культури, яка впродовж багатьох століть творилася і плекалася в народному середовищі, передавалася від покоління до покоління, безперервно розвивалася і водночас зберігала певні стійкі свої риси, що утверджувалися, поширювалися, ставали традиційними. Традиційна культура народу (як духовна, так і матеріальна) тісно пов’язана з природними умовами, історичним буттям народу, способом його життя, діяльністю, характером, психологією.

Завдяки інтеграції народознавчих дисциплін ( історія, мова та література, географія, біологія, етнографія, музика, образотворче мистецтво) формується в учнів науковий світогляд та національна самосвідомість громадянина незалежної України, закладаються основи виховання дбайливого господаря, розвивається почуття патріотизму, національної гордості за свій народ. Учень починає глибоко усвідомлювати, що українець - людина терпляча і толерантна, лагідна і щира, працездатна й працелюбна, він завжди прагнув побудувати своє життя, свій побут за законами краси.

Основна мета курсу „Етногеографія” – формування світоглядної освіченості особистості та національної свідомості учнів шляхом систематизації знань про духовну та матеріальну культуру українців, широкої інтеграції географії та етнографії, виховання патріотизму та формування активної життєвої позиції юного громадянина України.

У ході реалізації мети вирішуються завдання:

  • виявлення рис унікальності духовної та матеріальної культури українців, бачення особливої місії українського народу серед європейської спільноти народів;

  • поглиблення й систематизація знань учнів про досвід та здобутки попередніх поколінь;

  • формування почуття патріотизму, гордості за свій народ, бажання працювати на благо України;

  • створення цілісної системи знань на основі інтеграції географії та етнографії;

  • сприяння активізації пізнавальної діяльності учнів;

  • розвиток зацікавленості в результатах своєї діяльності;

  • формування та удосконалення навиків пошуково-дослідницької роботи;

  • створення умов для розвитку інтелектуального та творчого потенціалу учнів, самореалізації особистості;

  • розвиток уміння порівнювати, аналізувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між явищами природи та суспільства, узагальнювати отриманий результат;

  • формування умінь учнів працювати з різними джерелами інформації; упорядковувати та опрацьовувати зібраний матеріал; створювати презентації; готувати повідомлення та виступи; розробляти міні – проекти; складати сценарії свят народного календаря та проводити святкові дійства; організовувати виставки; виготовляти найпростіші вироби декоративно-прикладного ужитку;

  • удосконалення умінь учнів висловлювати власні судження, аргументовано відстоювати власну думку, вміти давати оцінку явищам, процесам, подіям, діяльності видатних осіб;

  • збагачення духовного світу, розвиток мислення, пам’яті, мови учнів та розширення їх кругозору.

При створенні програми дотримано основних принципів її побудови:

  • відповідність освітнім запитам підростаючого покоління, соціальному замовленню держави – виховання юного громадянина України з глибоко усвідомленою громадянською позицією, громадянина – патріота;

  • науковість, систематичність, послідовність, наступність у вивченні матеріалу;

  • природовідповідність як співвідношення між навчальним матеріалом та рівнем знань, умінь і навичок учнів певного віку;

  • практична спрямованість не лише на розвиток умінь учнів, а й на розвиток естетичних смаків та відчуття краси;

  • створення можливостей для реалізації концептуальних ідей особистісно-орієнованого навчання, поєднання індивідуалізації та диференціації в навчальному процесі, впровадження інноваційних технологій.

Структура програми курсу „Етногеографія ” передбачає вивчення, поглиблення, удосконалення, систематизацію знань та умінь учнів 5 - 9 класів на основі наступності та відповідності мотивації. В кожному класі програмою передбачено вивчення надбань духовної (знання, вірування, мистецтво, свята, звичаї, обряди) та матеріальної (поселення, тип житла, знаряддя праці, засоби пересування, національний одяг, національна кухня) культури українців шляхом наступності та послідовного ускладнення, використання різноманітних методів і прийомів навчання. Навчальний матеріал вивчається за темами, які об’єднані в розділи.

Зміст програми складено за лінійно - концентричним принципом та містить такі розділи:

5 клас:

1.«Вступ».

2. «Моя мала Батьківщина».

3. «Природа в житті українців».

4. «Ознайомлення з духовною культурою українців».

5. «Матеріальна культура українців».

6 клас:

1.«Пам'ять роду – історична пам'ять».

2.«Духовна культура українців».

3.«Знання та вірування українців».

4.«Українське народно – прикладне мистецтво».

5.«Матеріальна культура українців».

  1. клас:

1.«Мій рідний край, моя земля».

2.«Традиційні звичаї українців».

3.« Традиційні свята та обряди».

4.«Матеріальна культура українців».

  1. клас:

1.«Україна й українці».

2.«Громадський побут та звичаї».

3.«Сім”я та сімейний побут, родинна обрядовість».

4.«Народна символіка».

  1. клас:

1.«Чисельність, територіальне розміщення українців, етнічний склад».

2.« Господарська діяльність українців».

3.«Домашні промисли і ремесла».

4.«Транспорт».

5.«Поселення і народне житло».

6.«Народний одяг».

7.«Народна кулінарія».

Курс за вибором «Етногеографія» розрахований на 34 години (1 година на тиждень) для кожного класу, розподіл годин за темами подано орієнтовно. Запропонована послідовність тем та кількість годин, відведена на їх вивчення, зумовлені тим, що цей курс буде вивчатись паралельно з шкільним курсом географії.

При потребі вчитель може вносити зміни як в тематику навчальної програми, так і в послідовність тем та розподіл навчальних годин, а також вибирати різні методи навчання та форми роботи.

Курс має практичну спрямованість. Зв’язок змісту теоре­тич­ного матеріалу з практичною діяльністю учнів здійснюється в процесі виконання різнопланових практичних робіт: у 5 класі їх пропонується 10, у 6 – 10, у 7 – 9, у 8 – 8, у 9 – 11. Із запропонованих автором тем практичних робіт є теми як за вибором учнів, так і за вибором учителя. Програма передбачає проведення різних форм практичних занять: створення презентацій та розробка міні – проектів; проведення екскурсій до краєзнавчих музеїв та музеїв народної архітектури та побуту; підготовка до свят народного календаря, їх організація та проведення; збирання старожитностей та їх класифікація; збір та упорядкування зразків уснопоетичної народної творчості; розучування народних ігор; виготовлення дитячих іграшок та найпростіших виробів з природних матеріалів, вишивок та тканих виробів; оформлення виставок та експозицій, фоторепортажів та фотоколажів; робота з картами атласу та контурною картою.

З метою розвитку творчого потенціалу учнів, удосконалення вміння порівнювати, аналізувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та узагальнювати отриманий результат у програму курсу за вибором до окремих тем введено такий вид роботи як дослідження. У 5 класі пропонується дослідження у рамках 3 тем, у 6 – 3, у 7 – 3, у 8 - 4, у 9 – 3. Проводиться дослідження під керівництвом учителя, який окреслює мету та завдання, рекомендує учням узагальнення результатів у формі творчої роботи. До виконання творчих робіт учнів можуть залучатися члени родини.

Відповідно до умов навчального закладу та запитів учнів учитель може вносити зміни як у тематику практичних робіт та досліджень, так і в терміни їх проведення.

Засвоєння курсу передбачає як колективні форми роботи (уроки, лекції, семінари), так і групові (доцільні при виконанні практичних робіт) та індивідуальні (створення презентацій, розробка міні – проектів, підготовка виступів). При плануванні, організації та проведенні навчальних занять передбачено використання інтерактивних технологій та нетрадиційних форм навчання та виховання учнів. Особливе місце в оволодінні даним курсом відводиться самостійній роботі учнів, адже формування вміння самостійно здобувати знання шляхом використання енциклопедичної, довідникової, публіцистичної, науково – популярної та художньої літератури, Інтернет – ресурсів створює передумови для самореалізації особистості.

По закінченню вивчення курсу «Етногеографія» у кожному класі передбачається проведення підсумкового заняття у формі захисту індивідуальних та групових міні – проектів, теми яких оголошуються на початку навчального року.

По завершенні вивчення курсу „Етногеографія ” було б доцільним проведення анкетування учнів, вчителів, батьків учнів з метою з’ясування ефективності та результативності навчання, зацікавленості учнів у викладанні даного курсу.
Навчальна програма курсу за вибором «Етногеографія»

(5 - 9 клас, 34 години, 1 година на тиждень)
5 клас




п/п

Кіль-

кість годин

Зміст теми

Навчальні досягнення учнів





1


Розділ 1.Вступ

1

1

Вступ. Предмет і завдання курсу «Етногеографія» (для чого потрібно знати культуру і звичаї свого народу, берегти його святині; збирачі народних скарбів)

Учень:

формулює визначення понять «географія», «етнографія», «етнос»;

називає об’єкти вивчення етногеографії, основні джерела етнографічних знань; відомих етнографів;

розуміє завдання курсу;

висловлює судження щодо необхідності оволодіння знаннями про культуру свого народу та збереження його духовної та матеріальної спадщини.







3


Розділ 2. Моя мала батьківщина

2

1

Тема 1. Родина, рід, рідня (поняття роду і родини; сімейні реліквії)

Практична робота 1: розробка міні – проекту «Дерево мого роду»

Учень:

формулює поняття «рід», «рідня», «родина», «реліквія»;

аналізує історичні факти в контексті свого населеного пункту;

збирає перекази про історію та виникнення назви свого населеного пункту;

оцінює вклад видатних людей краю в історію, науку, культуру України;

розробляє родовідне дерево;

оформляє творчу роботу у формі фоторепортажу;

підбирає необхідну інформацію для міні – проекту;

досліджує походження назви вулиць населеного пункту; розповідає про сімейні реліквії, славних земляків, цікавих людей.

3

1

Тема 2. Рідне село (селище, місто). Історія мого села (селища, міста). Славні земляки

Практична робота 2: оформлення фоторепортажу «Моя мала Батьківщина»

4

1

Тема 3. Моя вулиця. Сусіди – найкращі друзі

Дослідження. Звідки пішла назва вулиці? Які цікаві люди живуть поруч?





10


Розділ 3. Ознайомлення з духовною культурою українців

5

1

Тема 1. Уснопоетична народна творчість. Жанри фольклору.

Оголошення теми підсумкового міні – проекту: «Я люблю тебе, моя Україно!»

Учень:

називає та розпізнає жанри фольклору;

збирає та упорядковує зібрані зразки обрядового фольклору;

формулює поняття «міфологія», «демонологія»;

розуміє особливості уснопоетичної народної творчості;

наводить приклади обрядових пісень з господарськими та природними мотивами;

підбирає зразки календарно – обрядових пісень;

пише казки різноманітної тематики;

висловлює судження про значення народних ігор для морально – естетичного та фізичного розвитку особистості;

пояснює прислів’я та приказки;

аналізує причини виникнення забобон;

навчає правилам народних ігор молодших школяриків;

усвідомлює особливе ставлення українців до води, як джерела життя;

розрізняє відмінності між жанрами фольклору,

українською та християнською міфологією;

складає колискові, примовки, забавлянки;

пояснює суть християнської символіки та обрядів;

зображає міфологічних та демонологічних образів -

духів природи та хатніх духів;

виготовляє іграшки з різного природного матеріалу;

популяризує уснопоетичну народну творчість серед однолітків.


6

1

Тема 2. Обрядовий фольклор. Календарно - обрядові пісні:

колядки, щедрівки, веснянки, купальські, русальні, петрівчані. Мотиви природи та господарської діяльності людини у пісенній творчості українців

7

1

Тема 3. Народні казки (про явища природи, тварин, на побутову тематику, фантастичні)

8

1

Тема 4. Народні легенди про походження світу, гір, річок, рослин, тварин, людини

9

1

Тема 5. Дитячий фольклор (колискові, забавлянки, примовки, лічилки).

Практична робота 3: розробка міні – проекту «Пісеньки для братика (сестрички)»

10

1

Тема 6. Народні ігри (походження ігор, їх значення в житті людини).

Практична робота 4: розучування однієї з народних ігор (на вибір учителя)

11

1

Тема 7. Українська міфологія: дохристиянські уявлення в світогляді українців – міфологічні образи води, вогню, землі, неба, небесних світил, пір року, місяців, днів тижня

12

1

Тема 8. Демонологія: (образи духів природи – русалок, мавок, водяників, лісовиків; духів хатніх - добрих та злих)

Практична робота 5: виготовлення іграшки з природного матеріалу (на вибір учня)

13

1

Тема 9. Християнська міфологія: символіка, обряди, пісні, легенди

14

1

Тема 10. «Люди кажуть ...» (народні прислів’я та приказки, забобони)





17


Розділ 4. Природа в житті українців

15

1

Тема 1. Квіти в Україні – частина природи і споконвічна прикраса подвір’я

Учень:

називає улюблених рослин, птахів, тварин українців та

розпізнає їх;

характеризує особливості середовища існування птахів та тварин;

розкриває естетичне значення квітів у житті українців;

усвідомлює суть рослинної символіки;

розповідає про птахів та тварин, що стали в українців символами;

пояснює обрядове значення квітів;

висловлює судження про доцільність застосування рослин у народній медицині;

визначає роль рослин та тварин у житті та господарській діяльності людини;

окреслює особливу роль таких свійських тварин як корова та кінь у житті українців;

порівнює давні та сучасні технології вирощування сільськогосподарських культур;

розпізнає відмінності давніх та сучасних способів переробки сільськогосподарської сировини;

показує на карті України райони вирощування хмелю, льону, конопель, соняшника;

оцінює призначення волокнистих, олійних, плодово-ягідних культур;

розуміє неоднозначність використання маку;

цікавиться давніми рецептами народної медицини;

збирає та упорядковує легенди, казки, пісні, приказки, загадки про квіти, дерева, птахів, тварин;

усвідомлює естетичні смаки українців та прагнення до краси в побуті;

досліджує історію вирощування завезених сільськогосподарських культур на території України;

створює карту ареалів походження основних сільськогосподарських культур;

пояснює значення термінів «зелене золото», «жовте золото», «сіре золото» України;

підбирає необхідну інформацію для творчих робіт, уміє визначати її доцільність та оптимальний обсяг;

розробляє міні – проекти;

популяризує традиційну українську символіку.

х16

1

Тема 2. Обрядове значення квітів, застосування їх у народній медицині (чорнобривці, мак, нагідки, любисток, мальви, півонії, лілії ...)

Дослідження. Які рослини допомагають при лікуванні застуди?

17

1

Тема 3. Легенди, казки, повір’я про походження назв дерев та квітів; використання дерев та квітів у обрядах.

Практична робота 6: розробка міні – проекту «Лікарські рослини мого краю.

18

1

- «Стелися барвінку ...» (барвінок як обрядова рослина)

19

1

- «Мак червоний між житами ...» (використання соку маківок як снодійного; мак - індикатор родючості)

29

1

- «Ой, хмелю ж мій, хмелю ...» (хміль – «зелене золото» України, лікувальні і харчові властивості хмелю; медовухи і медоварні)

21

1

- «Насіяла конопель ...» (історія вирощування, використання волокна, олії, ліків з конопель)

22

1

- «Садок вишневий коло хати ...» (значення вишні, яблуні, груші у харчуванні)

23

1

- «Зацвіла у лузі червона калина ...» (калина – символ України, дівочої краси й чарівності, лікувальні властивості калини)

24

1

- «Між ярами над ставами верби зеленіють ...» (естетичне значення та лікувальні властивості верби; «вербна неділя», верба в народній пісні)

25

1

- «Зелена сосна палала ...» (використання сосни у господарстві, сосна – дерево життя, лікувальні властивості)

26

1

- «Брала дівка льон, льон ...» (льон як основна волокниста культура українців; технологія вирощування, прядиво, види полотна, льон – «сіре золото» України)

27

1

- «Соняшник б’є у золоті литаври ...» (поява соняшника на Україні; олія й олійниці, соняшникова олія - "жовте золото» України)

28

1

Тема 4. Улюблені птахи українців - лелека, журавель, ластівка, зозуля, сорока, гуси (середовище існування та казки, пісні, легенди, загадки, приказки про птахів). Лелека – символ праслов’ян

Практична робота 7: розробка міні – проекту «Птахи – символи українців»

29

1

Тема 5. Улюблені тварини українців - ведмідь, лисиця, заєць, вовк, вівці, свині (середовище існування та казки, пісні, загадки, легенди, приказки про тварин)

Практична робота 8: розробка міні – проекту «Тварини – символи українців»

30

1

Тема 6. «Йшли корови із діброви ...» (з історії одомашнення тварини, господарське значення великої рогатої худоби)

Дослідження. Чому вважалося, що корова – годувальниця сім’ї?

31

1

Тема 7. «Ой, чий то кінь стоїть ...» (кінь – помічник у господарстві, ознака добробуту селянської родини)

Практична робота 9: розробка міні – проекту «Кінь - бойовий побратим у часи військової небезпеки»





2


Розділ 5. Матеріальна культура українців

32

1

Тема 1. «Із–за гаю крилами махає ...» (млини на Україні: водяні, земляні, вітряки; їх значення в господарстві; млини як пісенний символ).

Дослідження. Як сьогодні використовується енергія води та вітру?

Учень:

висловлює думку про значення підземних вод у забезпеченні населення питною водою;

називає види млинів та характеризує принципи їх дії;

порівнює давні та сучасні способи використання вітрової енергії та енергії падаючої води;

розкриває суть культу води в українців;

збирає пісні, легенди, прислів’я про криниці та вітряки;

складає картосхему джерел і криниць свого населеного пункту;

упорядковує занедбані колодязі та криниці;

підбирає необхідну інформацію для проведення досліджень та виконання творчих робіт.

33

1

Тема 2. «Із семи криниць водиця ...» (значення підземних вод у водо забезпеченні населення, прислів’я, приказки, загадки, скоромовки, небилиці, джерело й криниця – святі місця; культ води в українців; криниця як символ чистоти; пісні, легенди, прислів’я про криниці).

Практична робота 10: створення картосхеми «Криниці й колодязі мого села (селища)» чи оформлення фотоколажу «Українські млини» (на вибір учителя).


34


1


Підсумкове заняття: захист підсумкового міні – проекту: «Я люблю тебе, моя Україно!»
  1   2   3   4

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Навчальна програма курсу за вибором для учнів профільних класів. 10-11 кл
Перелік навчальних програм курсів за вибором для суспільно-гуманітарного напряму допрофільної підготовки та профільного навчання

Навчальна програма Київщинознавство для загальноосвітніх навчальних...
А.І. Довгань, завідуючий навчально-методичним кабінетом регіонального краєзнавств Київського обласного інституту післядипломної освіти...

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Географія....
Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Географія. 6 9 класи

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Географія....
Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Географія. 6 9 класи

Навчальна програма для учнів 6-9 класів загальноосвітніх навчальних...
Вступ. Навчальна програма з географії розроблена на основі положень Державного стандарту базової (основної) середньої освіти, згідно...

Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників,...
Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням болгарською мовою «Болгарська мова. 1-4 класи» (автори: Терзі...

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи
Базовим поняттям предмета є природа як цілісний системний об’єкт, який визначає добір змісту, його розподіл І способи організації...

Навчальна програма для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів удк 913(100)(073)
Лист Інституту інноваційних технологій І змісту освіти Міністерства освіти І науки України №14. 1/12-г-636 від 14. 11. 2013

У 2015/2016 навчальному році учні 7 класів загальноосвітніх навчальних...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




g.ocvita.com.ua
Головна сторінка