Пошук по сайту

Географія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Методичний посібник 2013 Рекомендовано Вченою радою Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів до участі у П’ятій національній виставці-презентації «Інноватика у сучасній освіті»

Методичний посібник 2013 Рекомендовано Вченою радою Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів до участі у П’ятій національній виставці-презентації «Інноватика у сучасній освіті»





Сторінка1/8
  1   2   3   4   5   6   7   8
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

КИЇВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ «ЦЕНТР ТВОРЧОСТІ ДІТЕЙ ТА ЮНАЦТВА КИЇВЩИНИ»

ІРИНА ЛИЧАК

ЮНІ

ТУРИСТИ-КРАЄЗНАВЦІ
методичний посібник

2013

Рекомендовано Вченою радою Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів до участі у П’ятій національній виставці-презентації

«Інноватика у сучасній освіті»

(протокол №____ від _____________ 2013 року)


«Юні туристи-краєзнавці» (методичний посібник): методичні рекомендації щодо організації туристсько-краєзнавчої роботи з дітьми дошкільного віку/ Ірина Личак – Біла Церква, 2010. – 102 с.
Даний методичний посібник містить рекомендації щодо організації туристсько-краєзнавчої роботи з дітьми дошкільного віку, а саме: рекомендації щодо проведення походів, екскурсій, рухливих ігор, спортивних занять. До збірника поміщено навчальну програму «Юні туристи-краєзнавці» та рекомендації щодо її виконання, а також сценарії відкритих занять, свят, зустрічей.

Посібник рекомендовано керівникам гуртків, вихователям дошкільних закладів.

Зміст


1.

Вступ

4

2.

Проведення прогулянок з дошкільниками

11

3.

Навчальна програма гуртка «Юні туристи-краєзнавці»

16

4.

Методичні рекомендації щодо проведення ігор у походах та на тренуваннях з дошкільниками

30

5.

Методичні рекомендації щодо проведення рухливих ігор

40

6.

Методичні рекомендації щодо виховання у дітей мотивації до здорового способу життя

45

7.

Навчання елементам картографії дошкільників

48

8.

Навчання ходьбі на лижах

54

9.

Проведення вправ з дихальної гімнастики з дітьми дошкільного віку

68

10.

Знай, люби, бережи! (еколого-психологічний тренінг)

74

11.

Музейна подорож «Моя Україна – єдина родина»

79

12.

«Свято печеної картоплі»

83

13.

Свято «Туристськими стежками»

89

14.

Всесвітній День Землі

95

15.

Рекомендована література

100

Вступ
Дитячий туризм – це, насамперед, здоров'я дітей, їх фізичний гарт, рух, а також захоплюючий вид активного відпочинку. Краєзнавство – живе пізнання навколишнього світу, поглиблене ознайомлення з найближчим природним і соціальним середовищем, метою якого є виховання в дітей ціннісного ставлення до природи, людей, минулого і сьогодення.

Ще на початку ХХ століття видатний діяч у галузі дошкілля А. Симонович надавала великого значення саме краєзнавству у вихованні дітей дошкільного віку. У своїй книзі «Детский сад» вона зазначила: «Власне краєзнавство починається в дитячому садку. Це низка систематичних бесід, прогулянок, спостережень, попередньо добре обдуманих вихователем, які ведуть до свідомого ознайомлення з батьківщиною і готують дитину до розуміння географії, космографії, астрономії… Краєзнавство не слід розуміти так, ніби воно просто ознайомлює дитину із довкіллям. Краєзнавство вибирає тільки ті предмети з життя людей, які можуть дати дитині певні моральні розумові сили». В. Сухомлинський також відмічав: «Краса природи рідного краю виховує витонченість почуттів, допомагає відчувати красу людини». Він вважав за необхідне вводити малюка в навколишній світ природи так, щоб кожного дня дитина відкрила у ньому для себе щось нове, щоб росла дослідником, щоб кожний її крок був мандрівкою до витоків чудес у природі, загартовував волю.

Краєзнавчо-туристська діяльність охоплює одразу три компоненти: оздоровчий, виховний і пізнавальний, тобто передбачає гармонійний розвиток особистості.

Надійний засіб фізичного розвитку – дитячий туризм, крім того має багато функцій:

  • турпохід – це засіб для закріплення гігієнічних навичок, прищеплення дітям правил особистої гігієни. У поході наочно виявляється користь чистоти та охайності;

  • самообслуговування – вміння правильно користуватися одягом, взуттям, спорядженням. Тут – невичерпні можливості виховання у дітей охайності, організованості, від яких залежить самопочуття та благоустрій туриста під час мандрівки;

  • трудове виховання не обмежується лише формуванням відповідних туристських вмінь, навичок самообслуговування та культурно-гігієнічних навичок. Тут діти знайомляться з суспільно корисною працею. Під час походів юні туристи не лише засвоюють елементарні прийоми побутової праці, а й вчаться узгоджувати спільні дії в роботі;

  • туризм має на меті виховання колективістів, тобто людей, які вміють, долаючи труднощі та перешкоди, поділяти радість та біль оточуючих;

  • туристу невідомий дефіцит спілкування, у нього завжди багато друзів.

Краєзнавчо-туристська діяльність відіграє велику роль і в освітньо-оздоровчому процесі. Регулярні прогулянки-походи, цільові прогулянки, переходи, екскурсії різної тривалості та інтенсивності з подоланням перешкод розвивають у дітей витривалість, перебування протягом тривалого часу на свіжому повітрі в русі загартовує організм, проведення на місці привалу ігор-естафет, рухливих ігор, змагань, подолання смуги перешкод та інших рухливих завдань на маршруті удосконалює рухові вміння дітей, розвиває їхні фізичні якості. Така діяльність збагачує, урізноманітнює педагогічний процес, її елементи органічно переплітаються з іншими видами діяльності дітей. Спираючись на базові знання малюків з різних розділів програми, краєзнавчо-туристська діяльність поглиблює весь процес розвитку дитини (інтелектуальну, моральну, психічну, фізичну, розумову, вольова, емоційну сфери), формує глибокі та системні знання про навколишній світ у взаємозв'язках і залежностях. Різноманітність тем, методів, засобів та форм сприяє виявленню особистісних якостей дітей, їхніх нахилів та здібностей.

Краєзнавчо-туристська діяльність також дає можливість сформувати у дітей первинний досвід. Кожна подорож – це нові враження, знаходження нового у знайомому, знайомого у новому, проникнення у світ прекрасного.

Займаючись з дітьми туризмом і краєзнавством, ми їх вчимо:

  • жити в єднанні з природою, бути здоровими та щасливими;

  • з розумінням та добротою ставитися до всього, що нас оточує, в першу чергу – до природи;

  • любити працю;

  • з повагою ставитися до людей іншої нації;

  • бути бережливими;

  • бути добрими.

У своїй роботі слід використовувати ті форми та методи, які полюбляє дітвора. В першу чергу, це ігри. Вони мають величезне значення у житті дітей: гра – це їх природна потреба, «як дитина грається, так вона буде робити» (А.С. Макаренко).

Шановні колеги! Грайтеся з дітьми, але грайтеся «по правді», на рівних.

Також у своїй роботі слід використовувати спостереження.

Малеча любить вчитися, особливо, якщо її вчать старші діти. Дайте їм і цю можливість. Діти люблять пізнавати нове, набувати вміння, часто роблять це, наслідуючи авторитетних для них людей, чи старших. Деякі туристичні заходи проводьте разом з туристами-старшокласниками, нехай малята копіюють їх.

Малята люблять бути самостійними. Це якнайкраще відповідає нашим завданням організації навчання та виховання.

Щоб організувати дії дітей в грі, слід ввести рангові обов'язки туристських і краєзнавчих знавців, вони дуже прості і доступні для малят.

У дитячому садку знавці можуть бути на одному рангу. Під час перших прогулянок всі діти стають знавцями туристських шляхів, під час прогулянки на зліт туристів інших груп – знавцями-вболівальниками, під час прогулянки «В гостях у туристів-старшокласників» - знавцями рюкзака. Готуючись до прогулянки чи іншого туристського заходу, виділяємо найвагоміше, з нашої точки зору, питання, і робимо всіх дітей знавцями цього питання. Наприклад, збираючись до музею чи театру, ми пропонуємо дітям стати знавцями правил поведінки в музеї чи театрі. В залежності від розвитку дітей, деяким можна дати доповнюючий другий ранг. Наприклад, всі діти – знавці рюкзака, а окремі – знавці віршів про природу, квіти, весну і т.п.

Наше завдання – досягти того, щоб на кожному з етапів туристсько-краєзнавчої справи працювала сама дитина. Тільки тоді, разом з батьками, ми можемо різнобічно вивчити дитину, направити її дії в бажаному напрямку, виявити творчі здібності і можливості, розпізнати обдарування й таланти.

Як тільки вирішили займатися із дошкільниками туризмом та краєзнавством, треба готувати батьківські збори, щоб пояснити батькам значення краєзнавчо-туристської діяльності для різнобічного розвитку.

На батьківських зборах слід порушувати такі питання:

  1. Що таке туризм та краєзнавство. Туризм та краєзнавство як предмет виховання на кращих традиціях сім'ї та батьківщини.

  2. Принцип роботи: самостійні (настільки це можливо) дії дітей.

  3. Навчання дітей під час цільових прогулянок та інших туристських і краєзнавчих справ:

  • Дивитись, спостерігати, фіксувати побачене (замальовувати), розповідати про побачене;

  • бути здоровими та загартовувати свій організм, в тому числі і природними засобами;

  • бути гуманними, толерантними;

  • знати та дотримуватися правил і законів туристів;

  • вміти забезпечити свою безпеку під час прогулянок;

  • любити і свідомо охороняти природу, допомагати всьому живому.

  1. Намагання закласти в дитині основи духовності, вміння спілкуватися з людьми, природою, помічати і творити красу.

  2. Навчання працювати весело, із задоволенням, люблячи свою роботу і милуючись результатами своєї праці.

Що ж потрібно від самих батьків? По-перше, практична допомога, а саме: зшити чи придбати сумку-планшет для альбому та олівців, рюкзачок, зробити туристське сидіння. Ці речі стануть у пригоді і в школі. На наступних етапах дуже важлива співпраця батьків і педагогів, від чого залежить ефективність вирішення поставлених завдань. Участь батьків в краєзнавчо-туристській діяльності дітей допоможе їм побачити свою власну дитину з нового боку, і, головне, духовно зблизитися з нею.

Про планування нового туристсько-краєзнавчого заходу і необхідну допомогу в його проведенні батьків повідомляють завчасно (для цього має бути відведена спеціальна дошка). Але батьки не повинні щось робити замість своєї дитини.

На етапі підготовки туристсько-краєзнавчої справи діти:

  • одягаються відповідно до сезону;

  • стають знавцями і починають грати-діяти;

  • розповідають батькам про наступну прогулянку чи туристсько-краєзнавчу справу;

  • якщо потрібно, попередньо роблять замальовки відповідно до рангів;

  • ведуть розповідь за своїми малюнками;

  • розробляють емблеми;

  • готують спорядження.

На етапі проведення туристсько-краєзнавчої справи дошкільники:

  • проходять визначений маршрут;

  • діють відповідно до теми прогулянки (справи);

  • ведуть спостереження;

  • виконують обов’язки знавців (якщо призначені).

На етапі підведення підсумків:

  • складають міні-звіт про прогулянку (малюнки, усна розповідь, доробки і т.д.);

  • допомагають прикрашати місце підведення підсумків.


  1   2   3   4   5   6   7   8

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

А. М. Мельник Кіровоград -2007
...

Навчально-методичний посібник Біла Церква 2015 ббк 63. 3(0)63. 3(4Укр)...
Т. О. Гребенчук. Готуємося до історичної олімпіади: методичні та інформаційні аспекти: Навчально-методичний посібник. – Біла Церква:...

Навчальна програма Київщинознавство для загальноосвітніх навчальних...
А.І. Довгань, завідуючий навчально-методичним кабінетом регіонального краєзнавств Київського обласного інституту післядипломної освіти...

І болонський процес
Рекомендовано вченою радою нувгп як навчально-методичний посібник для підготовки магістрів, аспірантів та перепідготовки викладачів...

2. Візуальні мистецтва
Гловацький С. В., методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників

Навчально-методичний посібник Схвалено науково-методичною радою
Бондарук І. П. Формування критичного мислення учнів у процесі навчання історії: навчально-методичний посібник / І. П. Бондарук. –...

План роботи Сарненського районного методичного кабінету на 2013-2014 навчальний рік
Начальник відділу освіти Ректор Рівненського обласного Сарненської райдержадміністрації інституту післядипломної

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів українознавство
Вченою радою Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти І науки України

Рішення Міністерства освіти І науки України про надання грифа «Рекомендовано...
Кафедра гуманітарних дисциплін Севастопольського інституту ядерної енергії І промисловості

Методичні рекомендації щодо проведення І іі етапів Всеукраїнської...
Навчально-методична лабораторія гуманітарних дисциплін кафедри гуманітарної освіти Дніпропетровського обласного інституту післядипломної...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




g.ocvita.com.ua
Головна сторінка