Пошук по сайту

Географія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

2. Сценарій заходу

2. Сценарій заходу





Сторінка1/3
  1   2   3
Міністерство аграрної політики та продовольства України

ВСП Тальнівський будівельно-економічний коледж

Уманського національного університету садівництва


Студентське дозвілля

Із досвіду роботи куратора

Лінгвістичний турнір

до Дня української

писемності та мови




м. Тальне

2014

Автор роботи: Коломинська Тетяна Борисівна -

викладач української мови й літератури,

спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії.
Дана робота містить сценарій виховного заходу, приуроченого Дню української писемності й мови: ліричні поезії українських авторів, подається скорботний календар української мови, ігрові завдання, за допомогою яких удосконалюються розумові здібності та духовні запити студентів, поглиблюються зв’язки між українською мовою та іншими предметами шкільного курсу.

Матеріал може бути використаний під час проведення літературних заходів, на засіданні гуртка української мови й літератури.

ЗМІСТ

1. Вступ……………………………………………………… 4
2. Сценарій заходу…………………………………………..6
3. Висновки……………………………………………….....22
4. Список використаних джерел………………………….23

ВСТУП




У листопаді 1997 р. був виданий указ Президента України "Про День української писемності та мови".

У ньому сказано про те, що за ініціативою громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства встановлено в Україні День української писемності та мови, який відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця. Це робиться для того, щоб привернути увагу до історії української книги та до сучасних її проблем.

Стало традиційним проведення в нашому навчальному закладі виховних заходів з нагоди Дня української писемності та мови, метою яких є ознайомлення студентів з історією виникнення українського письменства, із життям та діяльністю людей, з іменами яких пов’язана поява українського письменства; розвиток пізнавальних інтересів молоді, творчих здібностей; виховання поваги до історичного минулого нашої країни, національної свідомості та нерозривного зв’язку зі своїми предками.

Нині, як ніколи, потрібен непереривний педагогічний пошук, організація таких форм навчання, за яких студенти могли б здобувати синтетичні знання про світ, розуміти внутрішні зв’язки між окремими дисциплінами й інтегрувати розрізнені відомості в цілісні картини.

Цілком зрозуміло, що інтеграція навчального змісту може охоплювати не лише аудиторну, а й позааудиторну діяльність і втілюватися в її різноманітні форми.

Серед найчастіше практикованих форм позааудиторної навчально-виховної діяльності, спрямованої, зокрема, на інтеграцію знань і способів їх одержання, слід передусім виділити гру в усьому багатоманітті її окремих форм. Так, справді, різноманітні ігрові форми для реалізації ідеї інтегрованого навчального змісту й способів пізнавальної діяльності видаються найбільш прийнятними, оскільки саме гра позитивно впливає на процес навчання, створює атмосферу невимушеності, спонтанності й сприяє глибшому засвоєнню матеріалу.

Особливо важливим і результативним є використання ігрових технологій інтегрованого типу під час вивчення рідної мови, бо мова засвоюється успішно лише тоді, коли студенти здобувають при цьому значущу для них позамовну інформацію.

«Лінгвістичний турнір», представлений у роботі, являє собою інтелектуальне змагання між командами студентів, ігровим матеріалом для якого слугують відомості з двох предметів загальноосвітньої підготовки – української мови й іншого (математики, астрономії, географії, фізики, хімії, біології тощо).


Зала оформлена книжковою виставкою, плакатами з висловлюваннями видатних діячів про мову.

У центрі сцени – столи для команд із назвою кожної. Студенти у вишиванках, з бейджиками, де вказане ім’я студента, емблема й девіз команди.

Учасники – студенти 1 курсу (турнір мовознавців), студенти інших груп – вступна і заключна частини (обрамлення).
Ведуча: Шановні студенти, викладачі, гості, запрошуємо вас на слово щире, на бесіду мудру, на свято української писемності та мови. Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ми вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють наші батьки.
Ведучий: Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.
Ведуча: Мова моя українська,
Батьківська, материнська,
Я знаю тебе не вивчену –
Просту, домашню, звичну,
Не з-за морів покликану
Не з словників насмикану
Ведучий: Ти у мені із кореня,
Полем мені наговорена,
Дзвоном коси накована,
В чистій воді смакована,
Болем очей продивлена,
Смутком багать продимлена,
З хлібом у душу всмоктана,
В поті людським намокнута,
З кров’ю моєю змішана,
І аж до скону захищена.
У виконанні студентки звучить пісня Наталі Бучинської «Мова єднання».

Ведуча: 6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, у якому говориться: "На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: "Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.

Ведучий: Із святом вас, шановні добродії, із святом, шанувальники рідного слова. Корені українського слова проросли з найдавніших діалектів праслов’янських племен, рясними пагонами розвинулися в часи Давньоруської держави. Древнє слово квітами-перлами розцвітало в найдавніших пам’ятках культури Київської Русі, у полемічних творах, у красному письменстві різних часів.

Ведуча: Сьогодні наше свято – це свято української мови та писемності. З часу винайдення писемності фактично почався період документальної історії людства, тому стало можливим не тільки передавати мовну інформацію на відстані, але й закріпити її в часі.

Ведучий: Перші спроби письма відносяться приблизно до 35-50 віків до нашої ери. Спочатку це була гілочка пальми – знак миру. Потім – схематичне зображення предмета чи якогось явища. І нарешті – ієрогліфи. Прямим попередником слов’янської мови – є алфавіт, створений великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм.

Ведуча: (зачитує висловлювання П.Мирного) «Найбільше і найдорожче добро в кожного на­роду— це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування. Мова—така ж давня істота, як і народ, що її витворив, і коли він кине свою мову, то вже буде смерть його душі, смерть всього того, чим він відрізняється від других людей».
Ведучий: Ми не кинемо своєї мови, не зречемося своєї душі, як не зреклися її, не скорилися ворогам наші предки. Зародившись десь на світанні спільного слов’янського життя, українська мова на рідній споконвічно українській землі витерпіла страшні лихоліття, тортури, пережила утиски, заборони окупаційних властей на землях, що перебували під владою Польщі та Російської імперії, сталінські репресії.

Ведуча: Рідна мово! Усім світом ти визнана за одну з найзвучніших мов. Тому ти така мелодійна і неповторна, бо увібрала в себе гомін полів, лісів і морів нашої України. Ти переткана й вишита калиною, барвінком і вишневим цвітом. У тобі дзвенить слава запорожців і січових стрільців. Тобою написані невмирущі твори Котляревського, Шевченка, Франка, Карпенка-Карого, Лесі Українки, Коцюбинського, Гончара, Загребельного. Ти живеш у прекрасних піснях свого народу.

Ведучий:   Так, із сивої глибини віків бере початок наша мова. Шлях її розвитку — це тернистий шлях боротьби. Багато, дуже багато жорстоких літ і століть пережила наша рідна, наша невмируща мова, мужньо знісши і витерпівши наругу і найлютіших царських сатрапів та посіпак шляхетсько-панських, і своїх панів та підпанків недолугих, і запопадливих партійних функціонерів...

Ведуча: Рідна мово! Який тернистий шлях довелося пройти тобі у своєму розвитку, скільки заборон витерпіти, яку мученицьку, але велику долю вистраждати.

Звучить мелодія пісні "Реве та стогне Дніпр широкий'". На сцені учасниці зачитують одну із дат в скорботному календарі української мови. Після кожної дати звук музики посилюється і стихає, коли звучить наступна дата.

(Інсценізація може виглядати так: кожна з учасниць в українському вбранні начитує чергову дату, тримаючи в руках свічку, що згасає, і йде у глиб сцени. Під час читання "Молитви" дівчата повертаються зі знову запаленими свічками),
1720 рік - російський цар Петро І заборонив друкувати книги українською мовою.

1769 рік видано розпорядження російської церкви про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг

1775 рік - зруйновано Запорозьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.

1862 рік - закрито українські недільні школи, безкоштовно організовані видатними діячами української культури.

1863 рік - указ міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.

1876 рік - указ царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень.

1884 рік - закрито всі українські театри.

1908 рік - вся культурна і освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою, "могуще визвать последствия, угрожающие спокойствию и безопасности Российской империи".

1914 рік - російський цар Микола II ліквідує українську пресу.

1938 рік – сталінський уряд видає постанову про обов´язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.

1983 рік—видано постанову про посилене вивчення російської мови у школах

1989 рік—видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну, загальнодержавну, чим українську мову було відсунуто на третій план.
Музика замовкає, виходить студентка із запаленою свічкою і в цілковитій тиші читає поезію Ольги Яворської
Студентка 1: Молитва
Гріховний світ вирує неспроста,

Підступний Демон, що керує нами.
Та піднімається нетлінно над віками

Велична постать вічного Христа.

О, Господи! Знайди нас всіх, знайди,

Бо ми блукаєм хащами ще й нині.

Прости гріхи й провини безневинні,

І до спасіння всіх нас приведи!

О, Господи! Зціли нас всіх, зціли,

Всели в серця неопалиму мрію,

Щоб ми, пізнавши віру і надію,

Жорстокий світ добром перемогли.

Моя прекрасна українська мово.

Найкраща пісня в стоголоссі трав.

Кохане слово, наше рідне слово.

Яке колись Шевченко покохав.

Ти все знесла: насмішки і зневаги,

Бездушну гру ворожих лжелюдей.

Та, сповнена любові і відваги,

З-за грат летіла птахом до людей!

Ти наш вогонь на темнім полі битви.

Невинна кров, пролита в боротьбі.

Тебе вкладаєм тихо до молитви

І за спасіння дякуєм тобі.
(Виходять двоє дівчат із свічками і промовляють слова молитви)
Студентка 2: Коли до серця крадеться тривога, -

За долю України я боюсь, -

З молитвою звертаюся до Бога

І мовою вкраїнською молюсь.

Прошу для України в Бога щастя

І захисту для всіх її дітей.

А мова українська, мов причастя,

Теплом своїм торкається грудей …
Студентка 3: О Боже мій – Великий, Всемогутній,

Мою вкраїнську мову порятуй.

І в світлий день пришестя, в день майбутній

Вкраїні Царство Щастя приготуй.

Пречиста Діво Мово! Прости! Воскресни! Повернися!

І віщим й вічним Словом освяти серця.

В народі українськім відродися,

Бо тут твоя калинова земля!
Студентка виконує пісню «Молитва» із репертуару Оксани Білозір

(слова Ю. Рибчинського, музика Олександра Албула)

Ведуча: Ну що б, здавалося, слова?!

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється, ожива,

Як їх почує. Знать від Бога

І голос той, і ті слова …
Ведучий: Для кожного народу дорога його мова, а нам, українцям, найближча до серця – українська. Її державний і офіційний статус закріплений десятою статтею Конституції України.
Ведуча: Мова – то найцінніший духовний скарб, який створило людство за всю свою історію. На нашій планеті існує понад 5 тисяч мов, і всі – неповторні, самобутні і найдорожчі для народу, який їх витворив. Але багато з них уже зникло або стоїть на краю мовної прірви. Тому свою любов до солов’їної мови, ерудованість, здатність пірнути до її найглибинніших таємниць продемонструють сьогодні команди студентів першого курсу в турнірі мовознавців. Запрошуємо їх на сцену. (Учасники сідають за два ігрові столи). Привітаємо учасників оплесками. Гра має бути напруженою, але чесною й справедливою.

В оцінюванні нашої гри, відповідей учасників, їх артистизму, знань української мови та інших дисциплін, дотепності й спритності нам допоможе вельмишановне журі. (Представлення членів журі. Привітальні слова голови журі учасникам ігрової програми).
Викладач: Сьогодні учасники турніру мовознавців беруть участь в інтелектуальному ігровому проекті «Синтез наук», завдання якого – поглибити зв’язки між українською мовою та іншими предметами шкільного курсу; за допомогою цікавих ігрових завдань удосконалювати розумові здібності й духовні запити; плекати яскраву й самобутню особистість.

Отже, я оголошую перший конкурс – «Візитка». Кожна команда представляє своїх учасників, називає девіз і висловлює побажання суперникам. Журі буде мати змогу оцінити за п’ятибальною шкалою.
Викладач: Другий конкурс «Лексичний або Мовне асорті». Кожна команда має за 2 хвилини дати як можна більше відповідей на однакову кількість запитань. Журі фіксує загальну кількість правильних відповідей. Кожна правильна відповідь – 1 бал.
Запитання для І команди


  1. Державна мова України. (Українська)

  2. Із якого знаку починається діалог? (З тире)

  3. Наука,що вивчає звуки мови. (Фонетика)

  4. Назвіть головні члени речення. (Підмет і присудок)

  5. Як називаються літери, що записані в певному порядку? (Алфавіт)

  6. Що вивчає графіка? (Знаки письма)

  7. Скільки букв О в слові молоко? (Три)

  8. Слово, що має багато значень. (Багатозначне)

  9. Остання буква в слові «сім». (Ем)

  10. Назвіть одним словом нерозривні словосполучення. (Фразеологізми)

  11. Словниковий склад мови. (Лексика)

  12. Скільки звуків у слові «джміль»? (Чотири)

  13. Винагорода, яку вручають переможцеві в конкурсі?(Приз)

  14. Масове інфекційне захворювання. (Епідемія)

  15. Музичний супровід. (Акомпанемент)

  16. Льодова гора, що плаває в морі. (Айсберг)

  17. Слова, що мають протилежне значення. (Антоніми)

  18. Певний режим харчування. (Дієта)

  19. Відступ у першому рядку тексту. (Абзац)

  20. Прохід, прокладений під землею. (Тунель)

  21. Жорстока, самовладна людина. (Деспот)

  22. Завіса з тканини на дверях. (Портьєра)

  1   2   3

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Сценарій інтегрованого виховного заходу «Кривчунка золота земля»
В південно-західній частині Жашківського району за 12 км від районного центру міста Жашків розташоване село Кривчунка. З південної...

Бої з «тінями», професійний крем
Цей сценарій є кінопародією. В основі використано пародію на фільм «Бій з тінню»

Управління освіти Краматорської Ради
Практична робота з інформатики №49. Тема: Підготовка презентаційного заходу та його комп’ютерне супроводження

Методична розробка інтегрованого виховного заходу «з україною в серці»
Розвиваюча мета: розвивати логічне мислення, лексичну вправність, уміння аналізувати І синтезувати почуте, інтелектуальну гнучкість,...

Сценарій інтелектуальної гри «ерудит 2013»
«Ерудит-2013» має велике соціальне значення. Вона не тільки допомагає оцінити рівень інтелекту дітей, дати їм нові знання, а й створює...

Назва проекту: «Чисті озера»
Географічна територія: По природно-географічному районуванню територія дослідження знаходиться в країні Південного Заходу Східно-Європейської...

У світі британських казок
Мета заходу: познайомити учнів з культурою Британії через світ народних казок, розповісти про особливості казок різних частин Об’єднаного...

Сценарій присвячений Міжнародному дню рідної мови Звучить пісня «Як у нас на Україні»
Міжнародний День рідної мови відносно молоде свято до календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році. І в Україні воно також...

Тема уроку: Сполучені Штати Америки: господарство, зовнішньоекономічна...
Тема уроку: Сполучені Штати Америки: господарство, зовнішньоекономічна діяльність, регіональні особливості. Практична робота № Порівняльна...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




g.ocvita.com.ua
Головна сторінка