Пошук по сайту

Географія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

«Україна – моя країна». Протягом тижня ви можете підготувати свою роботу І принести на конкурс. В п’ятницю в актовому залі буде виставка всіх робіт І відбіркова комісія на чолі з директором визначать найкращу роботу, яка потім – поїде на районний конкурс а якщо переможе І там – то наш клас отримає п

«Україна – моя країна». Протягом тижня ви можете підготувати свою роботу І принести на конкурс. В п’ятницю в актовому залі буде виставка всіх робіт І відбіркова комісія на чолі з директором визначать найкращу роботу, яка потім – поїде на районний конкурс а якщо переможе І там – то наш клас отримає п








УКРАЇНА – МОЯ КРАЇНА
Катерина Шевченко
Оригінальний сценарій короткого фільму

Катерина Шевченко

+380679203489

katherina.shevchenko@gmail.com


ІНТ. ШКОЛА КОРИДОР ДЕНЬ
ШКОЛЯРІ початкової школи бігають по коридору, у них перерва між уроками. Галас та крики лунають звідусіль. Група хлопців (8-9 років) граються сучасними іграшками, товстий хлопчик їсть бутерброди, дівчатка в кутку розглядають журнал, хтось б’ється, хтось співає, хтось мовчки спостерігає за іншими...
Лунає дзвінок на урок, всі починають заходити в класні кімнати. Коридор стає все тихішим, діти зникають за дверима. Останній хлопчик заходить в двері, зачиняє їх за собою. На дверях класної кімнати ми бачимо табличку «3-А клас».
ІНТ. ШКОЛА КЛАСНА КІМНАТА 3-А КЛАСУ ДЕНЬ
Діти стоять біля своїх парт, важко дихають після активної перерви. Через момент наступає тиша. ВЧИТЕЛЬКА 3-А класу (жінка, 30 років, симпатична, добра), стоїть біля дошки, на якій написано: «Українська мова»
ВЧИТЕЛЬКА

Сідайте, діти!
Діти сідають за парти.
ВЧИТЕЛЬКА
Я хотіла почати урок української мови з цікавого повідомлення... В нашій школі проводиться конкурс дитячих робіт на тему: «Україна – моя країна». Протягом тижня ви можете підготувати свою роботу і принести на конкурс. В п’ятницю в актовому залі буде виставка всіх робіт і відбіркова комісія на чолі з директором визначать найкращу роботу, яка потім – поїде на районний конкурс... а якщо переможе і там – то наш клас отримає приз – новий магнітофон.
Діти посміхаються, у всіх виникло бажання отримати приз.
ВЧИТЕЛЬКА

(продовжуючи)

Ви знаєте, що на Україні народилися такі генії, як Тарас Григорович Шевченко, Іван Франко, Леся Українка. Наша Україна неповторна і надзвичайно красива - квітучі гаї, золотисті пшеничні поля, блакитне небо. А чим ще славиться Україна?
Діти піднімають руки, вигукують.
ДІТИ

(по черзі)

Пшениця... Чорнозем... Картопля...
ВЧИТЕЛЬКА
Правильно! Лише в Україні знаходиться майже весь чорнозем планети. А наша українська мова – на другому місті в світі по красі та мелодійності. Так? І взагалі, Україна – це центр Європи! Адже географічний центр Європи знаходиться де? В Україні! Нам є чим пишатися!

Діти уважно слухають вчительку. ДІВЧИНКА піднімає руку.
ВЧИТЕЛЬКА
Так, Оленко...
ДІВЧИНКА

А можна намалювати малюнок?
ВЧИТЕЛЬКА
Звичайно! Можна малювати малюнки, робити аплікації, писати твори на тему нашої України.. Все, що забажаєте! Готуйтеся і приносьте роботи в актовий зал в п’ятницю. Добре! Пишемо в зошитах: «Чотирнадцяте вересня. Класна робота»...
Вчителька пише на дошці «Чотирнадцяте вересня. Класна робота». Діти відкривають зошити, починають писати. ВАНЯ, 9 років, світлий хлопчик з великими допитливими очима, дивиться кудись вдалину, за вікно; зрозуміло, що його свідомість зараз не тут, а полетіла в чарівний світ мрій.
ВЧИТЕЛЬКА
Ваня! Ти де? Відкривай зошита, пишемо: «Чотирнадцяте вересня. Класна робота»
Ваня приходить в себе, відкриває зошита, починає писати.
ІНТ. ШКОЛА КОРИДОР ДЕНЬ
Лунає дзвінок. Відкривають двері класів, діти заповнюють пустий коридор.
НАТ. ШКІЛЬНИЙ ДВІР ДЕНЬ
Зі шкільного двора виходять діти після уроків, також Ваня і його друг СЛАВА, 9 років, чорнявий хлопчик, активний.
НАТ. ЗА ВОРОТАМИ ШКОЛИ ДЕНЬ
За воротами школи хлопці йдуть до кущів. Зсовують дошку, яка лежить під кущами. Там вирита ямка. З неї Слава дістає м’яча, до якого прив’язана довга резинка. Хлопці посміхаються, беруть м’яч і йдуть далі по вулиці.
НАТ. ВУЛИЦЯ БІЛЯ ПРИВАТНИХ БУДИНКІВ ДЕНЬ
Хлопці йдуть по вулиці і граються м’ячем. Один кінець резинки прив’язаний до Слави. Хлопці б’ють м’яча, резинка не дозволяє йому далеко відлетіти і він повертається. Хлопці сміються.
Сідають на дерев’яну колоду. Слава дістає бутерброд.
СЛАВА
Треба з’їсти, а то мама буде кричати.
Слава їсть бутерброд.
ВАНЯ

(задумливо)

Слава, а ти думаєш зробити якусь роботу на конкурс?
СЛАВА

(жуючи)

Ага... Хочу! Тільки не знаю що. А ти?
ВАНЯ
Давай разом щось придумаємо?
СЛАВА

(радісно)

Давай! А що?
ВАНЯ
Ну... я ще поки також не знаю що... Але треба щось таке, щоб ми обов’язково виграли!
З будинку поруч чути ГОЛОС МАМИ ВАНІ.
МАМА ВАНІ
Ваня! Ти вже прийшов? Швидко їсти, бо прохолоне все...
ВАНЯ

(до Слави)

Все! Я побіг... Ввечері зустрінемось...
Ваня біжить до своїх воріт, Слава встає і повільно йде по вулиці. За ним тягнеться м’яч.
ІНТ. ПРИВАТНИЙ БУДИНОК СЛАВИ КУХНЯ ДЕНЬ
Слава заходить на кухню, МАМА СЛАВИ куштує борщ на смак.
МАМА СЛАВИ
Привіт, сина! Як там в школі?
СЛАВА
Добре.
МАМА СЛАВИ
Йди мий руки, зараз будемо обідати...
СЛАВА

(винувато)

Я не хочу їсти...
МАМА СЛАВИ

(здивовано)

Як це?
Слава озирається по сторонам, кладе портфель на стілець.
СЛАВА
Добре, давай...
МАМА СЛАВИ

(радісно)

Ось це інша страва!
Мама Слави наливає в тарілку борщ, ставить на стіл.
МАМА СЛАВИ

(знімаючи фартуха)

Все, їж... А я побігла на роботу. До вечора!
Слава сідає за стіл, дивиться на борщ, потім на свої руки. Чує стукіт дверей, бачить як мама виходить з дому. Секунду чекає, потім бере тарілку в руки і йде з кухні.
НАТ. ДВІР СЛАВИНОГО ДОМУ ДЕНЬ
Слава виносить тарілку надвір, виливає борщ собаці, яка голосно гавкає.
Підходить до гаража, відчиняє його і заходить всередину.
ІНТ. ГАРАЖ У ДВОРІ СЛАВИ ДЕНЬ
Машини немає, весь гараж засмічений всяким непотребом: інструменти, різноманітні матеріали, фарби, ганчірки і т.п. Слава проходжується по гаражу, дивиться на весь мотлох. Виходить і зачиняє двері.
ІНТ. ПРИВАТНИЙ БУДИНОК ВАНІ ДИТЯЧА КІМНАТА ДЕНЬ
Ваня заходить до кімнати з портфелем, кладе його на диван. Поруч письмовий стіл його старшої сестри, на ньому ляльки, іграшки, дзеркальце, дезодорант; видно, що це дівчачий стіл. Над столом поличка з підручниками. Ваня залазить на стілець і шукає на полиці потрібний підручник. Дістає підручник з назвою «Географія України. 8 клас». Сідає на диван, розгортає підручник на сторінці з картою України і уважно роздивляється.
В кімнату заходить СЕСТРА ВАНІ, дівчинка 13-14 років.
СЕСТРА ВАНІ
Там до тебе Слава прибіг.

(помічає свій підручник)

Е... Це що мій?
ВАНЯ
Можна я почитаю?
СЕСТРА ВАНІ

(здивовано)

Ну бери...
Ваня вибігає з кімнати з підручником.
НАТ. ДВІР БІЛЯ БУДИНКУ ВАНІ ДЕНЬ
Слава стоїть біля дверей. Виходить Ваня з підручником.
СЛАВА

(до Вані)

Ходімо! Я тобі дещо покажу...
Біжать вдвох з двору.
ІНТ. ГАРАЖ У ДВОРІ СЛАВИ ДЕНЬ
Двері відчиняються, заходять Ваня і Слава.
СЛАВА
Дивися, скільки тут всього... Можемо зробити класну роботу.
Роздивляються гараж разом. Їхній погляд падає на куски пінопласту, що стоять в кутку.
ВАНЯ

(радісно вигукує)

Придумав! Ми зробимо Україну! Справжню!
Ваня показує карту України в підручнику Славі. В обох загораються очі.
НАТ. ДВІР БІЛЯ БУДИНКУ СЛАВИ ВЕЧІР
Мама Слави повертається з роботи. Чує звуки і стукіт, що доносяться з гаража. Здивовано підходить і відчиняє двері.
ІНТ. ГАРАЖ ВЕЧІР
Мама Слави бачить хлопців, які щось жваво обговорюють; вони в шкільному одязі, замурзані, все навколо розкидано, валяються куски пінопласту, розлита фарба.
МАМА СЛАВИ

(шоковано)

Хлопці! Що ви тут робите? Чому не перевдяглися?
Ваня і Слава завмирають. Дивляться на свій брудний одяг.
ІНТ. БУДИНОК СЛАВИ ВАННА КІМНАТА ВЕЧІР
Мама Слави руками пере одяг в тазку.
ІНТ. БУДИНОК СЛАВИ КІМНАТА ВЕЧІР
Слава лежить в ліжку, очі широко розплющені, посміхається, світло вимкнено. Перевертається на бік.
ІНТ. БУДИНОК ВАНІ ДИТЯЧА КІМНАТА ВЕЧІР
Ваня перевертається в своєму ліжку на бік і дивиться в темноту. Посміхається. Чути звуки води.
ІНТ. БУДИНОК ВАНІ КУХНЯ ВЕЧІР
Мама Вані руками пере одяг в тазку.
ІНТ. ШКОЛА КОРИДОР РАНОК
Чути дзвінок на урок. Діти забігають до класів. Останніми біжать по коридору Ваня і Слава. Забігають до класу.
ІНТ. ШКОЛА КЛАСНА КІМНАТА 3-А КЛАСУ РАНОК
Діти стоять за партами.
ОЛЬГА ІВАНІВНА
Доброго ранку, діти! Сідайте.
Ваня дивиться на вчительку, але наче її не бачить. Його очі наповнені зовсім іншими образами і він чує ГОЛОСИ.
ГОЛОСИ

(десь здалека, розмито, перебиваючи один на одного)

Давай, ось тут виріжемо? Ні, Ваня! А може краще так? Тримай. Зараз розпадеться. Де ножиці? О ось так буде добре! Ні. Мені так не подобається! Все! Нічого не виходить! Слава! Клей! Сюди, давай, швидше! Може краще так?
Ваня переводить погляд на Славу. Слава дивиться на Ваню і посміхається. Вони чують однакові голоси і розмовляють думками.
Дзвінок голосно дзвенить. Голоси припиняються. Хлопці вибігають з класу.
НАТ. ШКІЛЬНИЙ ДВІР ДЕНЬ
Ваня і Слава біжать за ворота.
НАТ. ВУЛИЦЯ БІЛЯ ПРИВАТНИХ БУДИНКІВ ДЕНЬ
Ваня і Слава біжать.
НАТ. БУДИНОК СЛАВИ ДВІР ГАРАЖ ДЕНЬ
Хлопці забігають в гараж. Через секунду вибігають звідти. Слава біжить в будинок, а Ваня за ворота на вулицю.
ІНТ. БУДИНОК ВАНІ ДИТЯЧА КІМНАТА ДЕНЬ
Ваня швидко перевдягається зі шкільного одягу. Вдягає на себе старий одяг. Вибігає з кімнати. Голоси продовжують звучати в голові.
ІНТ. БУДИНОК СЛАВИ КІМНАТА ДЕНЬ
Слава також швидко перевдягається. Дістає з шафи футболку з тризубцем. Гордо вдягає її на себе, посміхається.
НАТ. ДВІР БІЛЯ БУДИНКУ СЛАВИ ГАРАЖ ДЕНЬ
Чути стукіт молотка, пилку, звуки майстрування.
ІНТ. ГАРАЖ ДЕНЬ
Хлопці майструють, бігають, щось пиляють, фарбують і таке інше.
НАТ. ДВІР БІЛЯ БУДИНКУ СЛАВИ ГАРАЖ ДЕНЬ
У двір заходить мама Слави і ТАТО СЛАВИ. Підходять до гаража, мама Слави посміхається.
МАМА СЛАВИ

(гордо, до тата)

Роблять роботу на шкільний конкурс. Там щось грандіозне! Слава сказав, що переможуть обов’язково...
ТАТО СЛАВИ

(задоволено)

Молодці! У нашого сина все вийде, я впевнений!
Батьки Слави обіймаються, посміхаються і йдуть до будинку.
ІНТ. ШКОЛА КОРИДОР ДЕНЬ
Коридор пустий. Лунає дзвінок. Діти вибігають з класів. Слава і Ваня виходять з класної кімнати і підходять до вікна.
СЛАВА

(до Вані, незадоволено)

Ваня, ти бачив, що принесла Оля на конкурс?
ВАНЯ
Бачив! Ну то й що? У нас буде набагато краще! Не переживай! Її соняшники - нічого - порівняно з нашою Україною!
СЛАВА
А мені сподобалось!
ВАНЯ
Так мені також сподобалось! Але в нас краще! Ми виграємо!
СЛАВА

(посміхається)

Думаю, що так! Ми виграємо!
Слава і Ваня весело сміються, кричать, дають «п’ять».
НАТ. ДВІР БІЛЯ БУДИНКУ СЛАВИ ГАРАЖ ДЕНЬ
Чути стукіт, інші звуки майстрування. Швидка зміна кадрів: хлопці вибігають з гаража, знову повертаються.
НАТ. ДВІР БІЛЯ БУДИНКУ СЛАВИ ГАРАЖ ВЕЧІР
Знову стукіт і голоси. Швидка зміна кадрів.
НАТ. ДВІР БІЛЯ БУДИНКУ СЛАВИ ГАРАЖ ДЕНЬ
Ті самі звуки, голоси.
НАТ. ДВІР БІЛЯ БУДИНКУ СЛАВИ ГАРАЖ ВЕЧІР
Слава і Ваня виходять з гаража. Задоволені. Сяють. Але і втомлені.
СЛАВА

(натхненно)

Фухх! Ми зробили це!
ВАНЯ

(з азартом)

Аж не віриться, що завтра п’ятниця і всі побачать нашу роботу! Так хочеться, щоб всі побачили! Круто!
СЛАВА
Клич завтра вранці маму з сестрою, будемо показувати нашу Україну!
ВАНЯ
Добре! До завтра!
СЛАВА
Добраніч!
Хлопці розходяться по будинкам.
НАТ. ДВІР БІЛЯ БУДИНКУ СЛАВИ ГАРАЖ РАНОК
Мама Слави, тато Слави, мама Вані, сестра Вані плескають в долоні. Двері гаража відчиняються і Слава і Ваня виносять звідти свою роботу. Це величезний кусок пінопласту (десь 3,2 м/2,2 м), вирізаний по контурах географічної карти України. Він відповідно розфарбований, рельєфний. Це справжня Україна в мініатюрі – на ній є ліси і озера, Дніпро, міста, тварини, літаки, пароплави, люди міста. Це справжня карта з посиленою реалістичною наочністю. Глядачі шоковані, хлопці у захваті від їхньої реакції.
МАМА ВАНІ

(захоплено)

О, Боже! Як ви це зробили...? Я просто в шоці...
МАМА СЛАВИ
Неперевершено! А я думаю, що вони там так довго роблять!
ВСІ
Краса! Ви точно виграєте! Молодці!
Всі вітають хлопців, вони щасливі.
ТАТО СЛАВИ

(весело)

Ну, все, біжіть... А то запізнитесь. Удачі вам хлопці! Ви наші переможці!
Хлопці виносять свою роботу за ворота. Несуть по вулиці. Всі родичі дивляться їм у слід.
НАТ. ШКОЛА ДВІР РАНОК
Слава і Ваня підносять роботу до шкільних дверей, вони збуджені від радості і щастя. За ними вже слідують декілька зацікавлених учнів. Хлопці хочуть занести роботу у школу, але їхня Україна не пролазить у шкільні двері (які складаються з двох половинок, але одна половинка закрита). Вони пробують трохи покрутити роботу, щоб вона пройшла крізь двері, але нічого не виходить.
Їхні зусилля помічає ЧЕРГОВА, повна жінка з похмурим обличчям, 60 років. Виходить з дверей школи.
ЧЕРГОВА

(сердито)

Що це тут таке? Куди це ви його тягнете? А ну швидко звідси, бо директора покличу!
СЛАВА
Ми принесли роботу на конкурс, а вона не проходить у двері. Можете відчинити другу половинку?
ЧЕРГОВА

(дуже сердито, злісно)

Ну, ти диви що придумують! Тягнуть всяке лахміття до школи!
ВАНЯ
Будь-ласка, нам треба занести роботу до актової зали. Це Україна, бачите. Ми зробили її на конкурс.
ЧЕРГОВА
Яка Україна? Гроші платять копійки, нема чим за газ заплатити... А я оце повинна ще й нерви свої на вас витрачати, кровососи. Геть звідси, щоб моя душа вас не бачила! Геть! А то покличу директора!
СЛАВА

(збуджено-сердито)

Кличте! Давайте, кличте!
ЧЕРГОВА

(шоковано)

Ти диви на нього! Та я тебе зараз...
Чергова наближається до Слави, але ззаду підходить ЗАВУЧ ШКОЛИ, жінка, 40 років.
ЗАВУЧ
Що тут сталося?
ВАНЯ

(з надією)

Ми просимо відчинити двері, щоб пронести роботу на конкурс.
ЗАВУЧ

(без особливих емоцій)

Ну то в чому проблема? Відчиніть двері.
ЧЕРГОВА

(крізь зуби)

Відчиняю...
Чергова почала відчиняти двері, хлопці підбадьорились.
ЗАВУЧ
Зараз я покличу вашу вчительку.
Завуч пішла до школи, чергова відчинила двері і зникла. Хлопці пробують протягнути роботу крізь відчинені повністю двері, але знову робота не проходить. Біля них вже зібралася ціла купа дітей різного віку. Всі допомагають порадами, як краще занести роботу.
ДІТИ
Переверніть трошки, так буде краще! Ні-ні-ні! Обережніше! А може краще навпаки, з іншої сторони. Можна я спробую? Зачекайте! Так ось сюди, ще трошки.
Біля дверей зчинився галас, купа учнів, виходить вчителька з ДИРЕКТОРОМ, груба жінка в окулярах, 50 років.
ВЧИТЕЛЬКА

(розгублено дивиться)

Ой, хлопці! Це ваша робота?
ДИРЕКТОР

(строго)

Та-ак! Швидко розійшлися! Що сталося?

(незадоволено, до хлопців)

Що ж ви таке придумали, що тепер стільки мороки. Це Україна. Ага! Ясно.
Директор підходить до роботи, бере її з одного кінця.
ДИРЕКТОР
Будемо пробувати.

(до вчительки)

Допоможіть мені.
Вчителька розгублено підходить до іншого кінця роботи, киває головою, намагається зрозуміти як краще пронести роботу. По даній ситуації видно, що неушкодженою цю роботу крізь двері не пронести.
Директор різко шарпає роботу і починає її штовхати в середину. З’являється завуч, ще якісь вчителі, чергова. Хлопці починають панікувати.
ВАНЯ
Ой, обережніше! Вона ж зараз поламається!
ДИРЕКТОР

(штовхаючи роботу вперед)

А ви чим думали коли таке робили? Га?
З боків роботи починає відвалюватися пінопласт, падають дерева, люди, звірі, вся краса роботи починає розвалюватися. Слава закрив руками обличчя, лише великі очі, повні сліз, дивляться на рухи директора. Ваня намагається допомогти не зруйнувати роботу, крутиться навколо неї, але нічого зробити не може, бо процес руйнації вже почався.
ВАНЯ

(рознервовано)

Ні-ні! Я прошу вас, обережніше, будь-ласка!
ДИРЕКТОР

(голосно)

Тихо! А їм допомагаю, а вони ще й заважають...
ЧЕРГОВА

(соромить)

Безсовісні! Ніякої поваги!
Слава мовчки беззвучно ридає, купа народу біля дверей відштовхнула його назад...
У Вані на очах також з'явилися сльози, але він ще намагається врятувати свою роботу і просить дорослих зупинитися.
Директор робить останнє зусилля, дуже сильно штовхає роботу і вона розвалюється на декілька шматків.
ВАНЯ

(в істериці)

Нііііііі... Аааааа...
Від крику Вані майже всі завмирають. У Вані істерика, Слава продовжує мовчки плакати, тому що він ще раніше зрозумів, що роботу не врятувати. Вчителька знову розгублено на все дивиться. Чергова задоволено посміхається з думкою: «Я знала, що так буде». Директор поправила окуляри.
ДИРЕКТОР

(розлючено)

Так! Розперезалися всі вже до останнього. Мій терпець увірвався!

(до Вані)

Ти чого розверещався? Придумали бозна-що. Ми тут всі їм допомагаємо, а тепер істерика! Швидко прибрали це сміття, щоб і галузки не було і через 10 хвилин до мене в кабінет. І батьків завтра в школу.

(до дітей і вчителів)

Все! Всі швидко розійшлися на уроки. Залиште їх, хай прибирають!
Директор повертається в школу. Вчителька бігом біжить за нею. Учні і вчителі починають без галасу розходитися.
Розтрощена робота лежить на порозі дверей. Біля неї сидить Ваня. Учні починають переступати її, щоб зайти в школу, пінопласт хрустить під ногами. Хтось бере собі на згадку красиві фігурки. РУДА ДІВЧИНКА з хвостиками знаходить серед уламків круг, що символізує місто «Київ». Побачивши це, маленький ПЕРШОКЛАСНИК також починає відривати кусок іншого міста.
ДІВЧИНКА

(радісно)

Клас! Я знайшла Київ!
ПЕРШОКЛАСНИК

(заздрісно)

А в мене Донецьк! Це краще!
Голоси віддаляються, діти заходять всередину. Один УЧЕНЬ підбадьорює Ваню.
УЧЕНЬ
Не переживай! Класна була робота!
Через секунду на порозі нікого не залишилося крім Вані і Слави. Слава вже заспокоївся, на обличчі засохлі сльози. Ваня повільно підводиться, бере куски роботи з полу, збирає їх в руки і відносить метрів на шість від дверей у двір школи. Кладе на землю і починає ненависно топтати ногами.
ВАНЯ
Ненавиджууу! Ненавиджу!
Слава спокійно спостерігає за ним. Ваня старається розтоптати пінопласт у порошок і від збудження йому це вдається дуже гарно. Він шипить і кричить, б’є ногами Україну, важко дихає.
Слава піднімається, підходить до купи з пінопласту, нахиляється, бере в руки жменьку пінопласту разом з землею, піднімає руки і розвіює на вітрі. Ваня продовжує вже від втоми шепотіти: «Ненавиджу» і топтати роботу. Слава дивиться на школу.
СЛАВА

(тихо)

Я теж!
Слава піднімається і впевнено йде зі шкільного двору. Ваня ще секунду стоїть біля купи сміття, потім повертається до Слави.
ВАНЯ
Зачекай!
Слава не зупиняється, Ваня біжить за ним, доганяє його.
НАТ. ВЕЛИКА ДОРОГА БІЛЯ ШКОЛИ РАНОК
Вони разом йдуть по дорозі, віддаляються. Ми бачимо дві постаті на горизонті дороги і сходу вранішнього сонця.

КІНЕЦЬ


поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Конкурс знавців географії материків І океанів «По материках І океанах»
Відкриття тижня. Лінійка «Географія вчора, сьогодні І завтра». Ознайомлення з планом проведення тижня

Дослідницька робота на тему: «Україна, як І великий наш Кобзар, вічні»...
Всеукраїнський конкурс учнівської творчості, присвячений Шевченківським дням 2013 – 2014н р

Література
День -конкурс на найкращу стінгазету «По материкам та країнам світу»,перегляд мультимедійного відео «По країнамсвіту»

Звіт про роботу департаменту міжнародних зв’язків та інвестиційних...
Жнародних зв’язків та інвестиційних проектів міської ради протягом періоду, що аналізується, здійснювало свою діяльність в рамках...

План проведення тижня географії в Покровській зош І-ІІІ ст. №2
Конкурс знавців соціальної та економічної географії України «Я знаю Україну» (9 кл.)

Навчальна програма для учнів 8 9 класів
...

Відділ освіти
Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України (далі – конкурс-захист)

Урок 55 Тема: Україна моя Батьківщина
Читання вчителем акровірша «У всіх людей одна святиня» М. Чернявського, написаного на дошці, з метою повідомлення теми уроку. (Додаток...

Навчально-тематичної екскурсії
«Моя країна – Україна», визначних краєзнавчих, географічних, етнографічних та історичних об'єктів І туристсько-краєзнавчих екскурсійних...

Методичні рекомендації для учителів історії України щодо підготовки...
Необхідно законодавчо визначити результати стандартизованого тестування єдиним критерієм прийому до навчання у внз… Потрібно започаткувати...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




g.ocvita.com.ua
Головна сторінка