Пошук по сайту

Географія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Методичний лист Оксанка

Методичний лист Оксанка





Сторінка1/11
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Великоберезнянський районний методичний кабінет

Деякі аспекти планування виховної роботи у 2015-2016 н.р.

Методичний лист

Оксанка

26.8.2015

http://school9.kirovedu.com/uploads/editor/5017/403728/sitepage_9/images/39064202.jpg


Враховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні після Революції гідності, обставин, пов’язані з російською агресією, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо.

Важливо, щоб кожен навчальний заклад став для дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

Ключовим нормативним документом щодо виховання учнів залишається наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 № 1243, яким затверджено «Основні орієнтири виховання учнів 1−11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України». Відповідно до орієнтирів виховання в сучасній школі виховання учнів здійснюється в контексті громадянської та загальнолюдської культури, охоплює весь навчально-виховний процес, ґрунтується на свободі вибору мети життєдіяльності й поєднує інтереси особистості, суспільства і держави.

Кожен загальноосвітній навчальний заклад має формувати свою виховну систему, що ґрунтується на традиціях рідного краю і держави та побудована за принципами системності, урахування інтересів, запитів різних категорій учнів і спрямована на організацію виховного процесу з використанням інноваційних педагогічних технологій.

За умови суттєвих змін світоглядних та ціннісних орієнтацій у суспільстві, соціально-економічної кризи і спаду життєвого рівня населення педагогам потрібно вести цілеспрямовану роботу з тим, щоб допомогти молоді адаптуватися, знайти своє місце у складних суспільно-політичних реаліях, запобігти розповсюдженню світоглядного нігілізму в молодіжному середовищі.

Побудова громадянського суспільства, інтеграція України у світове та європейське співтовариство передбачають орієнтацію на людину, її духовну культуру, виховання ціннісного ставлення до соціального оточення та самої себе, національно свідомого, високоосвіченого, життєво компетентного, толерантного громадянина-патріота, здатного до саморозвитку та самовдосконалення, відповідального перед своєю нацією.

В умовах терористичної агресії щодо суверенітету нашої держави та активізації сепаратистських настроїв певної частини населення акцент у діяльності лабораторії виховної роботи та захисту прав дитини зміщений на питання патріотизму.

Із метою отримання об’єктивної інформації про стан організації та проведення виховної роботи з питання патріотичного виховання загальноосвітні навчальні заклади району взяли учать у загальнорайонному національно-патріотичному форумі «Запрошуємо на національно-патріотичний виховний позакласний захід» протягом листопада 2014 –грудня 2015 року працівниками районного методичного кабінету.

У форму взяли участь заступники директорів шкіл із виховної роботи, педагоги-орагнізатори, класні керівники. Результати проведення такого заходу засвідчили, що в більшості навчальних закладів робота щодо патріотичного виховання носить системний характер. Як правило, цим напрямом виховної роботи опікується увесь педагогічний колектив. Освітні установи беруть активну участь у різних заходах патріотичного спрямування районного, обласного, всеукраїнського рівнів. При цьому перевага надається активним формам та методам роботи з учнями (проводяться уроки мужності, години спілкування, різноманітні акції, ярмарки, зустрічі з учасниками АТО тощо).

У закладах працюють історико-краєзнавчі, туристично-краєзнавчі, історико-етнографічні, краєзнавчо-етнографічні гуртки, а також гуртки військово-патріотичного, спортивного, художньо-естетичного, еколого-натуралістичного напрямів, створені волонтерські групи, тощо.

До цього напряму виховної роботи навчальних закладів активно залучається і батьківська громадськість.

Освітяни району працюють над розробкою методичних матеріалів із питань патріотичного виховання дітей та учнівської молоді, а також висвітлюють роботу, що проводиться в навчальних закладах, на сайті Великоберезнянського РМК.

Педагоги, які брали участь у найонально-патріотичному форумі, відзначають певні зміни, що відбулися в організації та проведенні виховної роботи щодо національно-патріотичного виховання протягом останнього навчального року:

  • активізувалася робота щодо підвищення рівня національної свідомості, виховання патріотизму, збільшилася кількість заходів та підвищилися якість та ефективність їх проведення;

  • учні проявляють активність та ініціативність в організації та проведенні заходів патріотичного характеру;

  • зник «формалізм» у проведенні виховної роботи;

  • надається перевага активним інноваційним формам та видам роботи, що стали більш дієвими, мають прикладний характер;

  • робота щодо патріотичного виховання в більшості навчальних закладів набула системного, цілеспрямованого характеру;

  • навчальні заклади тісно співпрацюють із громадськістю;

  • посилилася співпраця між педагогічним, учнівським та батьківським колективами;

  • помітно зріс інтерес учнів до історії України, рідного села (міста), українських традицій;

  • посилився акцент на відродження українських традицій та звичаїв, виховання поваги до них.

Педагогам, які здійснюють виховну роботу патріотичного спрямування, доцільно більше уваги приділяти ознайомленню учнів з історією України, рідного краю, а також прищеплювати інтерес до історії родоводу. Однак проведений захід показав на необхідність поповнення навчальних закладів програмами та методичними матеріалами з питань патріотичного виховання, покращення матеріально-технічного забезпечення навчальних закладів для здійснення виховної роботи.

Результатом роботи, що проводиться в навчальних закладах району щодо патріотичного виховання, які спостерігають і на які вказують педагоги, а саме: відбулося піднесення патріотичного духу, національної гідності, гордості за Україну (школярі пишаються тим, які вони є українцями, більш свідомо почали ставитися до подій, що відбуваються в країні, переймаються долею країни; з’явилися усвідомлення спільності власної долі з долею Батьківщини, власної відповідальності за своє майбутнє та країни в цілому, а також готовність до участі в процесах державотворення, виконання громадянського й конституційного обов’язку щодо відстоювання національних інтересів і незалежності держави; зросла повага до державних символів України; підвищився інтерес до вивчення історії України, національних традицій, діти із задоволенням вбираються у вишиванки, прикрашають себе кольорами національної символіки, стали більше розмовляти українською);

  • учні усвідомили значення національної єдності, зросла громадянська активність (почав діяти принцип «Якщо не я, то хто?»), відбулося пробудження високих моральних якостей вихованців, які стали згуртованішими, дружнішими, уважнішими, чуйнішими та милосерднішими до чужого горя, до людей, які потребують допомоги, школярі активно займаються волонтерською діяльністю;

  • зросла активність та ініціативність учнів у шкільному самоврядуванні, активізувалася участь учнів у позакласних заходах даного спрямування, спостерігається більша самоорганізація (при цьому учні відповідальніше ставляться до проведення заходів);

  • у школярів з’явилося почуття гордості за наших військових, позитивне ставлення до служби в армії, підвищився престиж військової праці, готовність захищати Україну.

  • зріс рівень національної свідомості, патріотизму старшокласників.

Серед позитивних результатів виховної діяльності закладів педагоги відзначили й активізацію співпраці між педагогами, учнями та їхніми батьками, виявлення інтересу до участі у виховних заходах представниками батьківської громадськості.

Підсумовуючи вищесказане, слід наголосити на тому, що події останнього року дають підстави стверджувати, що переважна більшість громадян Великоберезнянщини, серед яких є і діти, і молодь, виявили високу патріотичну свідомість та міцну громадянську позицію. Це є свідченням системної виховної роботи педагогічних колективів навчальних закладів області. Тому пропонуємо продовжити працювати над формуванням у дітей та молоді патріотичних якостей, розуміння приналежності до українського народу. Особливу увагу рекомендуємо приділити дітям та сім’ям, які переїхали з території військових дій, сприяти їх адаптації в нових умовах та нових колективах, залучати їх до активної діяльності та участі в позаурочних заходах, надавати можливість реалізовувати свій інтелектуальний, творчий, фізичний потенціал на благо України.

Сучасні події в Україні сприяли появі нових прикладів для наслідування. Нинішні воїни-герої, волонтери, представники ініціативних громадських організацій стають відчутними прикладами справжніх патріотів та громадян своєї країни. Але при цьому потрібно пам’ятати, що Україна має древню і величну культуру та історію, досвід державницького життя, які виступають потужним джерелом і міцним підґрунтям виховання дітей та молоді. Вони вже ввійшли до освітнього і загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, що відкриває нові можливості для освітньої сфери.

Формуванню в школярів ціннісного ставлення до держави і суспільства, героїчних вчинків людей, визначення свого місця і ролі в нинішній складній ситуації, у якій знаходиться народ України, будуть сприяти бесіди, дискусійні клуби, дебати та інші форми. Наприклад, для старшокласників рекомендуємо провести:

  • диспути на тему: «Як я розумію вислів матері загиблого на Майдані: «Лиш би його смерть не була даремною»; «Чи могла передбачити Україна, що на двадцять четвертому році Незалежності вона знову насипатиме могили над своїми полеглими синами, вкриватиме їх державними прапорами?»;

  • перегляд, читання та обговорення 41-хвилинного відео про розстріл учасників Революції гідності на вулиці Інститутській і спогадів учасника цих подій, командира другого взводу другої роти батальйону «Айдар» Андрія Юркевича «Моя революція».

Одною із форм суспільного інформування та освіти, що сприяє формуванню громадянина–патріота, розвитку української ідентичності, взаєморозуміння, миру, злагоди між етнічними, національними, релігійними групами в школі є суспільно-інформаційна година. Вона проводиться з метою розширення кола політичних знань учнів, правильного осмислення суспільно-політичних явищ, що відбуваються в Україні і світі, розвитку в дітей потреби в повсякденному читанні газет, журналів, перегляді телевізійних передач, прищепленні вміння самостійно поповнювати свої знання, орієнтуватися в потоці наукової та політичної інформації, формувати і відстоювати свою думку.

У процесі інформування учнів важливо забезпечити новизну, своєчасність, оптимальний для них обсяг, якість інформації (актуальність, достовірність, лаконізм, надійність, повнота), а також селективність їх засвоєння.

Суспільно-інформаційні години поділяють на оглядові, тематичні й оперативні.

Оглядові – короткі популярні повідомлення про найважливіші події, що хвилюють Україну і світ.

Тематичні – присвячуються розкриттю одного або кількох питань, органічно пов’язаних між собою.

Оперативні – висвітлюють поточні події внутрішньої та зовнішньої політики України на сучасному етапі.

У середньому час, що відводиться на проведення суспільно-інформаційних годин, повинен тривати 15–20 хвилин у визначений навчальним закладом день тижня.

Суспільно-інформаційні години з учнями проводяться класним керівником або під його безпосереднім керівництвом. Поступово, у міру підготовленості, до проведення можна залучати учнів, спочатку більш підготовлених, а потім усіх інших за графіком. Класний керівник допомагає інформаторам вибрати і систематизувати матеріал, виділити головне, підготувати план інформації, підібрати ілюстративний матеріал, пов’язати зміст інформації з життям країни, місцевості, навчального закладу. У ході інформації, класний керівник повинен у разі потреби допомогти прокоментувати факти, а іноді й теоретично пояснити, допомогти учням розібратися в потоці суспільно-політичних подій, відібрати найбільш істотне, уточнити незрозуміле, отримати відповідь на питання, що виникають.

Головне в методиці проведення суспільно-інформаційних годин – виробити в учнів самостійне мислення, викликати інтерес і активне ставлення до суспільних подій.

Відповідно до «Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти» класний керівник має право на вияв соціально-педагогічної ініціативи, вибір форм, методів, засобів інформування про події в житті держави і суспільства (п. 2.4). До участі в суспільно інформаційних годинах доцільно залучати учасників Євромайдану, воїнів АТО, волонтерів, представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадських організацій, науки та культури, державних установ, батьківської громадськості.

Ідеологічна основа суспільно-інформаційних годин – це суспільна, духовна і територіальна єдність України. Шляхом суспільного інформування навчальний заклад буде сприяти відновленню істини про звитяжні й трагічні моменти нашої історії.

Під час підготовки і проведення суспільно-інформаційних годин основні акценти потрібно робити на:

  • висвітленні значного внеску українського народу в перемогу над нацизмом та величезних втрат, що зазнали українці в Другій світовій війні;

  • роз’ясненні рішення Президента України щодо встановлення 14 жовтня Дня захисника України;

  • розкритті мужності українських військових та добровольців, їх вірності українському народові, готовності віддати життя за мир і спокій в Україні;

  • показі героїзму простих українців-волонтерів, які з перших днів антитерористичної операції допомагають забезпечувати військових захисним спорядженням, ліками, продовольством;

  • джерелах вияву християнської любові і милосердя, що демонструє наш народ, приймаючи в себе родини переселенців із Криму і зони АТО, які вимушені покинути свої рідні домівки;

  • розкритті національних орієнтирів та смислу проєвропейської стратегії розвитку України;

  • ролі української молоді в боротьбі за гідність людини під час Євромайдану;

  • усвідомленні учнівською молоддю своєї відповідальності за долю народу і держави.

Сильна демократична держава, єдиний народ, єдина нація – таким є гасло суспільно-інформаційних годин у загальноосвітніх навчальних закладах. Класний керівник відображає проведення суспільно-інформаційної години в плані роботи з класним колективом.

Пропонуємо надавати перевагу самостійним або груповим формам роботи, найголовнішим є те, щоб вони допомагали у формуванні критичного мислення, ініціативності, творчого підходу до справи, відповідальності за свої дії та вчинки. А це, наприклад, різні соціальні практики, пошукова, дослідницька та проектна діяльності, дискусійні клуби, діяльність учнівських прес-центрів, флеш-моби, акції, участь у дитячих та молодіжних громадських організаціях, волонтерська робота.

Актуальним є організація збирання та поширення інформації про героїчні вчинки українських військовослужбовців, бійців добровольчих батальйонів у ході російсько-української війни, волонтерів та інших громадян, які зробили значний внесок у зміцнення обороноздатності України.

Героїчні та водночас драматичні й навіть трагічні події останнього часу спонукають до оновлення експозицій шкільних музеїв, заповідників і кімнат бойової слави, зокрема щодо інформації про учасників АТО та волонтерів із даної території; необхідно взяти шефство над родинами учасників ATO, які цього потребують. У цілому важливим є формування засобами змісту навчальних предметів якостей особистості, що характеризуються ціннісним ставленням до суспільства, держави, самої себе та інших, природи, праці, мистецтва.

На виконання Указу Президента України від 12.06.2015 № 334/2015 «Про заходи щодо посилення національно-патріотичного виховання дітей та молоді» слід передбачити в плані виховної роботи школи заходів щодо відзначення у 2015 році Дня захисника України, звернувши особливу увагу на заходи з національно-патріотичного виховання молоді.

Головна мета всіх заходів – формувати молодих, активних громадян України, готових своєю працею, науковими, творчими і спортивними досягненнями служити Українській державі. І в цьому патріотичне виховання є помічником чи то інструментом на шляху до розбудови громадянського суспільства. Патріотичне виховання є засобом формування громадянських навичок і цінностей, тому патріотизм є однією з необхідних моральних установ для молодого покоління.

Складовою частиною патріотичного виховання, а в часи воєнної загрози – пріоритетною, є військово-патріотичне виховання, зорієнтоване на формування в молодої особи готовності до захисту Вітчизни, розвиток бажання здобувати військові професії, проходити службу в Збройних силах України як особливому виді державної служби. Його зміст визначається національними інтересами України і покликаний забезпечити активну участь громадян у збереженні її безпеки від зовнішньої загрози. Робота з військово-патріотичного виховання учнівської молоді має проводитися комплексно, у єдності всіх його складників, спільними зусиллями органів державного управління, а також освітніх закладів, сім’ї, громадських організацій та об’єднань, Збройних сил України, інших силових структур.

Системна організація військо-патріотичного виховання молоді має бути спрямована на підготовку її до оволодіння військовими професіями, формування психологічної та фізичної готовності до служби у Збройних силах, задоволення потреби підростаючого покоління в постійному вдосконаленні своєї підготовки до захисту Вітчизни.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Методичний посібник для класних керівників та педагогів організаторів
Даний методичний посібник розрахований для практичного використання тренінгової методики у проведенні виховних годин та позакласних...

Навчально-методичний посібник Схвалено науково-методичною радою
Бондарук І. П. Формування критичного мислення учнів у процесі навчання історії: навчально-методичний посібник / І. П. Бондарук. –...

Навчально-методичний посібник Біла Церква 2015 ббк 63. 3(0)63. 3(4Укр)...
Т. О. Гребенчук. Готуємося до історичної олімпіади: методичні та інформаційні аспекти: Навчально-методичний посібник. – Біла Церква:...

Немирівська районна державна адміністрація вінницької області
Відділ освіти Немирівської районної державної адміністрації надсилає лист Немирівського районного центру зайнятості від 17. 08. 2016...

Комунальний заклад «дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти»
Доппо направляє лист монмс україни №1/9-426 від 01. 06. 2012 "Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін" (з...

Відділ освіти сарненської районної державної адміністрації сарненський...
Сарненський районний методичний кабінет відділу освіти сарненської районної державної адміністрації

Урок-залік в 9 класі на тему: «Загальні питання географії міжгалузевих комплексів України»
Учень проходить від станції до станції, асистенти виставляють оцінку в заліковий лист (різними кольорами, по різним питанням)

Навчальна програма для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів удк 913(100)(073)
Лист Інституту інноваційних технологій І змісту освіти Міністерства освіти І науки України №14. 1/12-г-636 від 14. 11. 2013

Специфіка мовного оформлення документа інформаційний лист
Система мовних засобів (слів, словосполучень, речень), способів їх поєднання, що використовуються в офіційному спілкуванні та використовується...

Міністерство освіти І науки україни
Гриф надано Міністерством освіти І науки України (лист №14\18. 2-2018 від 11. 01)



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




g.ocvita.com.ua
Головна сторінка